МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Чим відзначився 2017 рік для Українського АПК
2018-01-10

Агросектор України завершив 2017 рік з набагато вищими показниками, ніж можна було розраховувати на старті сезону. Всупереч кільком погодним антирекордам і дефіциту міндобрив, сформованому зупинкою заводів Ostchem у розпал весняної посівної, Україна зібрала другий за величиною в новітній історії урожай зернових – 62,3 млн т. Навіть попит на такі традиційно імпортозалежні культури, як жито і гречка, повністю забезпечений внутрішнім виробництвом.

У цілому, за підсумками року галузь зберігає за собою статус флагмана національної економіки: частка АПК у ВВП країни – близько 12% або 340 млрд гривень. Понад 40% усього українського експорту або близько $15 млрд (за 10 місяців) припадає на продукцію сільгоспвиробництва, переважно – сировинну.

У 2017 році сільгоспвиробники працювали без своєї ключової пільги – спецрежиму з ПДВ, скасування якого держава намагається компенсувати безпрецедентно високими сумами держпідтримки: 5,5 млрд у 2017 році і 6,3 млрд грн – у 2018-му. Наслідком цього стало зниження рентабельності в рослинництві та посилення тінізації зернового ринку.


Угода року


Аграрний сектор – найдинамічніший у національній економіці, і він же став першим, де поступово відновлюється докризовий рівень злиттів/поглинань. Провідний учасник M&A – група «Кернел» Андрія Веревського, яка реалізувала найважчу операцію року – покупку 100% агрохолдингу «Українські аграрні інвестиції» (УАІ). Сума угоди склала $155 млн за рослинницький бізнес УАІ в обсязі понад 190 000 га сільгоспземель, розбитих на 62 сільгосппідприємства в 16 областях України і 200 000 тонн потужностей зі зберігання.

У результаті цієї угоди земельний банк «Кернела» перевищив 600 000 га, а продавець – російська «Ренесанс Груп» Михайла Прохорова – нарешті успішно завершила багаторічні спроби вийти з українського бізнесу.

Також у 2017 році «Кернел» закрив операцію з придбання у компанії Glencore 10 агропідприємств у Черкаській, Київській та Вінницькій областях і отримав погодження АМКУ на покупку частки в статутних капіталах 10 агропідприємств холдингу «Агро Інвест Україна» серба Міодрага Костича.

У 2017 році активно нарощував свій аграрний бізнес і власник мережі DIY-гіпермаркетів «Епіцентр» Олександр Герега, акумулювавши близько 100 000 га завдяки покупкам компаній «Агрохолдинг-2012» і «Вінницька аграрно-промислова група». Учасники сільгоспринку характеризують стратегію новачка як «надагресивну». План-мінімум для Гереги в АПК – 300 000 га протягом декількох років. Окреслювати такі амбітні горизонти йому допомагає колосальний фінансовий ресурс, що генерується «Епіцентром» (прибуток у 2016 році – 2,434 млрд грн, виторг – 28,147 млрд грн, чистий дохід від операційної діяльності – 3,2 млрд грн).


Призначення року


13 вересня 2017 року Кабмін призначив Дмитра Гавриша на посаду в.о. голови найбільшого державного оператора на аграрному ринку – Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ). Цьому рішенню передувала криза в корпорації, різке зниження обсягів експорту до КНР і претензії з боку ССЕС – китайського партнера ДПЗКУ – в недотриманні умов контракту.



Новий керівник зернової корпорації невідомий аграрній галузі, але й залучали його як антикризового менеджера, а не стратега. Гавриш майже 20 років працював у бізнесі, з них шість років – з 2004 по 2010 рр. – обіймав посаду заступника голови правління найбільшої в Україні компанії з будівництва мостових конструкцій і транспортних розв'язок «Мостобуд».

Як повідомив Гавриш у короткому інтерв'ю одному з видань, його кандидатуру запропонувало рекрутингове агентство. Свої функції він схарактеризувати як «загальноуправлінські й антикризові».

«Те, що я не працював на аграрному ринку, в даному випадку великий плюс, оскільки я не пов'язаний з жодним із його учасників», – вважає він.


Новація року


Найбільш значуща для сільського господарства реформа була проведена вже в кінці 2017 року, а її практична реалізація почнеться восени цього року. 7 грудня, в ході прийняття Державного бюджету, депутати прийняли поправку до Податкового кодексу, якою скасували відшкодування ПДВ на експорт олійних культур – соняшнику, сої та ріпаку.

Новація мала набрати чинності з 1 березня 2018 і стала відповіддю на майже дворічні лобістські зусилля представників переробного бізнесу, чиї сумарні потужності вже перевищили 15 млн тонн на рік і потребували завантаження сировиною. Зараз майже весь соняшник переробляється всередині країни, але по ріпаку частка експорту перевищує 85%, а по сої – 60%.

Зміну експортного режиму з ПДВ на олійні було проведено виключно силами депутатів (навіть у КМУ про нього дізналися, схоже, по факту), і це стало предметом запеклих боїв між різними групами впливу в парламенті.

Сільгоспвиробники в особі аграрних асоціацій заявили про сумарні збитки через зниження експортних цін на рівень недоотриманого ПДВ у 10 млрд грн на коло (потім ця цифра зросла до 15 млрд), проте сухі розрахунки показують скромніший ефект.

Щоб дати можливість експортерам завершити сезон за усталеними правилами, скасування ПДВ на сою було відстрочено до вересня 2018 року, а на ріпак – на два виробничих цикли, тобто до 2020 року.


Держава і галузь


У 2017 році на державному рівні вперше офіційно, а не декларативно, був затверджений курс на підтримку дрібних і середніх виробників. Кабмін затвердив Концепцію розвитку фермерських господарств на 2018-2020 рр., в якій зафіксував низку заходів, спрямованих на посилення ролі цієї категорії сільгоспвиробників в АПК. У наступному році з держбюджету фермерам буде скеровано 1 млрд гривень у форматі здешевлення ставок за кредитами, залученими на інвестпроекти, і на стимулювання кооперації знову-таки у формі співфінансування реалізованих кооперативами проектів.

За підсумком реалізації цих програм підтримки у трирічній перспективі розробники хочуть вийти на двократне збільшення частки фермерів в агарному ВВП (з 6% до 12%), п'ятикратне збільшення створених ними робочих місць (з нинішніх 100 000 до 500 000), оновлення парку агротехніки на 10% щорічно, а також додатково отримати до 1,5 млн тонн врожаю шляхом поліпшення технологій, застосовуваних дрібними і середніми сільгоспвиробниками.


Ньюсмейкер галузі


Максим Мартинюк – перший заступник міністра аграрного міністерства і де-факто глава відомства після того, як Тарас Кутовий написав заяву про відставку, і чий офіційний статус повністю відповідає активізації ролі держави в галузі й спроб стимулювати розвиток стагнуючих секторів. Мартинюк був одним з учасників переговорів між аграрними асоціаціями та парламентом з питання скасування ПДВ на експорт олійних. Це посередництво не дало законотворчим різночитанням вилитися в багатотисячні мітинги аграріїв по всій країні. Серед озвучених ним ініціатив – можливість введення спеціальної ставки ПДВ для агросектору на рівні 7%, а також 100% усіх меседжів, що стосуються земельної реформи.



Утім, такій обізнаності та мандату на озвучування найбільш критичних тез у галузі є і більш прозаїчне пояснення – близькість до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, з яким Мартинюк працював у Вінницькій міськраді.


Ризики-2018


Особливість українського аграрного ринку, орієнтованого здебільшого на експорт, виводить на перший план зовнішні потенційні ризики: зміну правил торгівлі основними експортними позиціями та/або вимог до їхніх специфікацій.

У 2017 році подібне сталося двічі: влітку єгипетський державний оператор GASC посилив вимоги до постачання причорноморської пшениці, підвищивши норму вмісту протеїну до 12,5%. Під цю вимогу підпадає російська пшениця, проте для значної частини українських зернових її важко виконати. У листопаді Індія, куди Україна до того моменту поставила 1,5 млн тонн пшениці на суму $234 млн, підвищила експортне мито на цю культуру вдвічі, до 20%. І тепер за підсумками сезону експерти очікують зниження експорту в цьому напрямку.



До специфічно українських ризиків можна віднести необхідність уже в січні виплатити перший транш за кредитом, наданим Державній продовольчо-зерновій корпорації Експортно-імпортним банком Китаю. В ході міжурядових переговорів досягнуто попередньої домовленості щодо повернення частини тіла кредиту і зниження процентної ставки на залишок до 2,5% + LIBOR, однак наскільки вона влаштовує кредитора, поки невідомо.

Ще один ризик – можливість радикальної трансформації всієї системи ієрархії в сфері земельних відносин. У парламенті зареєстровано кілька законопроектів (один з них – президентський), якими повноваження щодо розпорядження землями сільгосппризначення державної власності передаються на місця, а функції регулятора розпорошуються між різними суб'єктами. І якщо варіант розширення повноважень щодо розпорядження землями об'єднаних територіальних громад підтримується всіма, то передача земель держвласності під юрисдикцію РДА, як пропонується низкою законодавчих ініціатив, буде не реформою, а лише стресом для галузі, оскільки повертає порядок, який уже діяв раніше і згодом дискредитував себе.


Можливості-2018


Попри те, що мораторій на продаж сільгоспземель було продовжено ще на рік, до 11.01.2019, швидше за все, завершення земельної реформи в 2018-му Україна не побачить. Введення ринку землі – занадто радикальна реформа, токсичність якої хоч і знизилася (за два роки кількість людей, які підтримують зняття мораторію, зросла з 15% до 44%), але все ще занадто відчутна, щоб проводити її напередодні виборів. Проте, як можливість ринок землі в прогнозах на наступні 12 місяців не можна не враховувати, особливо якщо зовнішні донори України виявлять достатню наполегливість.

2018 рік, швидше за все, відзначиться трансформаціями логістики сільгоспвантажів. Стара система себе вичерпала, і щорічно зростаючі обсяги експорту змушують операторів шукати або самотужки створювати альтернативні можливості, скеровуючи інвестиції в проекти із закупівлі та будівництва зерновозів і внутрішню інфраструктуру.

Ще один напрямок інвестицій і глобальна можливість розвитку сектора – зростання внутрішньої переробки, в тому числі як результат стимулюючих заходів у рамках держпідтримки й поступового розширення зовнішніх ринків збуту, в тому числі – збільшення квот на поставки до Євросоюзу.

Значний потенціал в АПК пов'язаний із розширенням корпоративного сегмента завдяки проведенню великої приватизації аграрних держпідприємств і таких гігантів, як «Укрспирт». Але з огляду на забюрократизованість процедур, пасивність ФДМ і вже згадані передвиборчі процеси, шанси на видимий прогрес у цій сфері до кінця 2018 року невисокі.

ЧИТАЙТЕ НА ТЕМУ: Що принесуть аграріям у 2018 році минулорічні реформи

Нові тарифи, ціни та зарплати. Що ще змінилось в Україні з 1 січня 2108 року

Уряд затвердив експортну стратегію України на 4 роки

За матеріалами: http://mind.ua

Будь успішним! Лайфхаки для твоєї кар'єри Всі статті >>