МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Криза на українському ринку праці: історія, сьогодення, майбутнє
2018-03-12

Ми стоїмо на порозі найбільшої кризи людського капіталу в історії України. Криз було багато, ними нас не здивуєш, але такої Україна не пам'ятає. 


Отже: скільки криз ринку праці в 90-х і 2000-х ми пережили? 


Коли в пострадянську Україну прийшла перша криза часи були непрості. Люди їхали, сім'ями й назавжди. Інтелектуальна еліта. Правда, не всі: багато залишались і сподівалися на краще. Вони вирішили питання кадрової кризи, зайняли нішу і почали будувати економіку незалежної України. 

Пізніше сталася нова криза. Хто не пам'ятає прекрасний 2007 рік і першу половину 2008-го? Інвестори стояли в черзі, бізнеси купувалися і зростання вимірювалося разами, а не відсотками. Всі думали, що саме так завжди й буде. Криза людського капіталу тоді була вперше відчутна саме для бізнесу. Не вистачало тих, хто міг керувати та розвивати, хто міг будувати й брати відповідальність. Економіка зростала швидше, ніж дозрівали менеджери для управління нею. Але тоді все теж вирішувалося: кандидатів просто переманювали більшою зарплатнею. Множачи заробітну плату в рази, можна було знайти того, хто потрібен. Це був аналог радянського дефіциту, коли зрозуміло: те, чого немає у відкритому доступі, можна отримати двома шляхами – «по блату» або значно переплативши. 

Це були часи красивих резюме з гучними проектами, яскравими перемогами без поразок. Тоді, без соціальних мереж і швидкого інтернету, хантити було легко, тому що у людей не було страхів можливих невдач і поразок. Вони думали, що раз кризу 1998 року пережили, нам вже нічого не страшно. Потрібно було або запропонувати значне збільшення доходу, або значне зростання на посаді (з менш значним зростанням доходу, але привабливими перспективами). 


2009: чистилище для скоростиглих бізнесів і недосвідчених менеджерів 


2009 рік запам'ятався українцям як час, коли ніхто не знав, чим все закінчиться. Чи виживе бізнес, що трапиться з ринком праці? Це був золотий час для тих, хто може продавати: їх тоді шукали найактивніше. До кінця 2009 року стало зрозуміло, що потрібні ризик-менеджери, яких не було на ринку, де не відбувалося системних криз. Ринок ризик-менеджерів сформував саме 2009 рік: ті, хто піднімає економіку зараз, тоді вперше пробували свої сили. На ринку праці зріс попит на мультифункціональних менеджерів, бізнес-партнерів, а також на тих, хто може розробляти довгострокові стратегії й брати на себе відповідальність за їх впровадження. Ринок праці став ринком компаній-роботодавців надовго. 


2014: ринок праці завмер 


В цей період теж було страшно і незрозуміло. Але вже було розуміння, що робити в непростий час, виросли й набули досвіду ефективні ризик-менеджери. Їх було вже більше, ніж вимагав ринок. Вакансії майже не з'являлися: як і у 2009 році, були потрібні тільки ті, хто може працювати з клієнтом або розвивати бізнес. Їх і шукали, але вже не переплачували, стабільність – основний мотиватор при переході. Заманити, навіть на великі гроші, в нестабільну компанію – завдання підвищеної складності. Це розквіт власних бізнесів. Попит на тих, хто може зробити бізнес більш ефективним, був найвищим. Причому терміни на виконання такого завдання були короткими. 

Тоді, вперше з 90-х років, серйозним викликом для ринку праці став відтік персоналу за кордон. І якщо в 90-х це було даністю, і ніхто не займався утриманням кандидатів у країні, то до 2015 року стало зрозуміло: з цим треба щось робити. 


Час змінити парадигми 


До цього виклику додався ще один – підросло покоління, яке не хоче жити й працювати в реальності дедлайнів, понаднормових, командних KPI's і рутини. Покоління, яке не сприймає слово «треба», тільки «хочу» і «можу», для якого керівник – це наставник, а не начальник. Вони ніким себе не бачать через 5 років, живуть тут і зараз. Покоління, яке ніколи не ходило в строю, не реагує на виклик, тому що не сумнівається у власних силах. Вони не хочуть довго і багато працювати, щоб отримати кар'єрне зростання і підвищення. Статус для них не має значення. 

Роботодавці зіткнулися з першою кризою людського капіталу, яку неможливо вирішити звичними способами - кар'єрним і фінансовим зростанням. Тільки зміна ставлення до людей і перегляд процесів, їх «олюднення» зможе залучити тих кандидатів, які вже в перспективі п'яти років повинні скласти більшу частину співробітників компаній. 



Сьогодні на ринку праці все частіше з'являються ті молоді люди, для яких «тут так заведено» - не аргумент. Вони не просто не бояться змінювати, вони навіть не бачать у цьому проблеми. Авторитети тепер не пов'язані з назвою посади, а правила можуть змінюватися в інтересах бізнесу так часто, як це потрібно. Особливо цікаво, що у нового покоління працівників дуже добре розвинена відповідальність. Вони не те що не бояться її, вона їм подобається - це їхній аналог кар'єрного росту.
 

Це так званий «рекрутинг за цінностями». Представники нового покоління приймають рішення про розгляд вакансії, якщо на рівні цінностей завдання і компанія їм підходять. І якщо їхні цінності збігаються з цінностями потенційного керівника. Вони не йдуть на компроміси з совістю. 


Чого чекати від нової кризи? 


Це криза, яка змусить змінюватися цілі системи управління людськими ресурсами. Ті компанії, які не хочуть або не можуть змінюватися, зіткнуться зі старінням колективу. Поки складно сказати, наскільки це критично для бізнесу, тому що такого ще не було. 

Вперше в історії сучасної економіки роботодавець не зможе перекупити потрібного співробітника. Вперше баланс особистого життя і внутрішньої гармонії буде для кандидатів важливіше кар'єрного росту. 

Саме тому на перше місце виходить підбір та адаптація персоналу через оцінку мотиваторів. Цінність підбору стає фінансово відчутніше. Рекрутер, який тепер буде повноправним партнером для бізнесу, повинен прописувати карту мотиваторів кандидата і саме на їхній основі формувати пропозиції про роботу, а компанія - планувати професійне зростання співробітників. Така компетенція як відповідальність стає ключовою для цілого покоління. Складно прогнозувати, як це змінить світ. Але точно змінить.

РЕКОМЕНДУЄМО: Якими будуть аграрії майбутнього? Нові аграрні професії потребуватимуть абсолютно нових знань

Збираєшся на співбесіду? Дізнайся, яких помилок слід уникнути під час першої зустрічі з роботодавцем

За матеріалами: http://daily.scm.com.ua


Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
18.09.2018
Тренінг по роботі з базою даних Scopus в СНАУ
27 вересня в Сумському національному аграрному університеті буде презентовано роботу з базою даних та інструментом для відслідковування наукових цитувань Scopus разом із прикладами практичного використання ресурсу
18.09.2018
10 тисяч канадських доларів для розвитку малого агробізнесу
Прийом заяв на отримання грантової допомоги у рамках програми «Малі інноваційні гранти» продовжено до 21 вересня 
17.09.2018
На Рівненщині з'явиться сервісний центр TITAN MACHINERY UKRAINE
Офіційна церемонія відкриття відбудеться 20 вересня

Статті

всі статті >>
18.09.2018
Навчання за кордоном: Стереотипи та дійсність
Чи реально українському студенту отримати освіту за кордоном безкоштовно? Чи дійсно на закордонне навчання виїжджають найрозумніші та чи планують вони повертатися в Україну?
12.09.2018
Масштаби, що вражають: Як виглядають з космосу найбільші ферми світу
Фідлоти – це відкриті майданчики для відгодівлі, де утримують тисячі й десятки тисяч голів худоби. Їхні розміри вражають
05.09.2018
Готуємось до ЗНО! Що впливає на рівень знань майбутніх студентів
Розмір міста, стать, «ліцейність» школи, математичний профіль — ось важливі фактори, які «важать» 10-30 балів на ЗНО та які часто не беруть до уваги