МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Українські бджолярі вже можуть користуватися інтерактивною картою медодайних культур
2018-03-28

Мед - здавна ходовий товар в Україні, а в останні роки він і зовсім у пріоритеті. Сьогодні пасічники Черкащини утримують 110 тисяч бджолосімей, із них 105 тисяч — одноосібники. Вони виробляють понад 1,6 тисячі тонн меду. Тобто на одного жителя області припадає 1,4 кілограма. 

Мед почали активніше продавати й за кордон. До того ж, виходити на світовий ринок українцям стало зручніше, адже торік у Чорнявці Черкаського району відкрився завод українсько-австрійської компанії «Біхайв» з переробки меду. Підприємство закуповує його та експортує фасованим до країн Європи й США. Сьогодні на кордоні з Європою наш мед купують по 1,6 євро за кілограм.

Проте пасічникам все ж зручніше реалізовувати продукцію місцевим споживачам. Досі вони мали на цьому певний зиск. Однак останнім часом почали помічати: на ринку з’являється дедалі більше дешевого китайського меду. Воно б і нічого, якби тут панувала здорова конкуренція. Проте, як стверджують пасічники, трапляються випадки фальсифікації продукту. Методи її різні: додавання антибіотиків, так зване усушування, після чого втрачається смак і запах; відома й така технологія, коли «винахідники» з Піднебесної купують український соняшниковий мед, інвертують із сиропами з рису й кукурудзи та додають закуплений у В’єтнамі пилок.

Цілком очевидно, що наш ринок потрібно захищати від нашестя різного фальсифікату. Однак перспектива нині вимальовується дещо інша. На виконання Угоди про асоціацію з ЄС аграрне міністерство готує наказ «Вимоги до меду, що призначений для споживання людиною». Ним уводяться більш лояльні показники. Так, український мед згідно з ДСТУ 4497:2005 має вологість 18,5—21 відсоток. Новий документ узаконить вологість 25 відсотків і назве цей продукт «мед для випічки». Це одразу, як вважають пасічники, відкриє ворота імпортованим харчовим продуктам сумнівної якості. Тим часом зараз наш мед дехто продає за кордоном під виглядом альпійського. У нас бере мед навіть вибаглива до якості Японія, в Індії свого вистачає, але купує наш, бо дуже смачний. Перспективним в умовах конкуренції називають розширення асортименту: виробництво пилку, перги, воску, маточного молочка, трутневого гомогенату.

Крім цього, бджолярі не завжди знаходять спільну мову з аграріями, бджоли гинуть від інсектицидів, які застосовують для знищення шкідників. Такі випадки були у Катеринопільському, Корсунь-Шеченківському та Шполянському районах. Не дарма Спілка пасічників України звернулася до Мінагрополітики по підтримку, аби в областях сільгоспуправління посадили за стіл переговорів пасічників і орендарів сільгоспугідь. Зустрічі повинні закінчитися меморандумом про взаєморозуміння. Для ефективнішого бджолярства спілка ствоила карту із зазначенням розташування пасік, карту медодаїв.



Щоб обговорити стан і перспективи розвитку галузі, пасічники зібралися в Тернополі на форум. Ішлося й про створення сільськогосподарських обслуговчих кооперативів за селекційним і пакетним, кочовим і медово-пилковим спрямуванням. Захід організувала облдержадміністрація разом з обласною асоціацією пасічників імені отця Миколи Михалевича та кооперативним об’єднанням «Файні ґазди».

Тернопільським бджолярам та колегам з Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької областей представлено інтерактивну карту медодайних культур, розроблену агрохолдингом «Мрія». На ній вказуватимуть посівні площі відповідних сільськогосподарських культур, прогнозований період їхнього цвітіння, інформуватимуть і про планові роботи з обприскування, необхідну кількість бджолосімей для якісного запилення тощо.

Зареєструвавшись на сайті, бджолярі зможуть:
  • отримати доступ до інформації про понад 60 тисяч гектарів медодайних культур на території західної України;
  • подавати заявки та резервувати місця для кочівлі своїх пасік на визначених масивах;
  • формувати власний «кочовий конвеєр» із різних медодайних культур для максимального медозбору;
  • організувати ефективну логістику між масивами медодаїв;
  • отримувати СМС-інформування про час цвітіння та внесення ЗЗР на суміжних медодайних площах.

За словами директора благодійного фонду агрохолдингу Василя Мартюка, всі охочі пасічники отримають змогу збільшити кількість збору екологічно чистого меду на полях агрохолдингу, який підвищить власні врожаї. Отож це починання для нашої країни — важлива й економічна, й екологічна, і соціальна справа.

ЧИТАЙТЕ НА ТЕМУ: Бджолина кооперація: на Тернопільщині створили спілку пасічників

В Україні створять єдиний реєстр пасічників

На Львівщині відкрили завод із переробки меду, виробництво якого зорієнтовано на експорт

Джерело: http://ukurier.gov.ua

Будь успішним! Лайфхаки для твоєї кар'єри Всі статті >>