МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Сергій Кваша: Сьогодні бізнес зацікавлений у випускниках, які відразу після отримання диплома будуть мати адаптовані до робочого місця знання та навички
2018-04-23

Покликання кожного університету - сформувати в студенті ті якості, які знадобляться йому в подальшому житті. І недаремно всі кажуть, що студентські роки — найкращі, адже студент сповнений енергії, оптимізму та нових ідей. Про студентів столичного аграрного університету, їхнє навчання та дозвілля розповів журналістам проректор з навчально-виховної освіти НУБіП України Сергій Миколайович Кваша.

Сергію Миколайовичу, на вашу думку, які проблеми сьогоднішньої аграрної освіти в Україні?

Сергій Кваша: Якщо не брати до уваги загальні виклики щодо вступу, рівень знань студентів, то сьогодні в українській аграрній освіті, зокрема в роботі закладів вищої освіти аграрного профілю, на мій особистий погляд, є дві ключові проблеми. По-перше, це недостатня забезпеченість матеріально-технічною базою, в тому числі сучасним лабораторним обладнанням, і по-друге — рівень науково-педагогічних працівників у прикладному вимірі знань.



Відомо, що в нинішніх умовах із бюджету МОН майже не виділяються кошти для капітального оновлення матеріально-технічної бази університетів загалом. Або якщо ці кошти і є, то їх замало для всієї великої університетської сім’ї, — саме тому вищі навчальні заклади змушені використовувати власні кошти спеціального фонду. Для аграрних вишів на практиці це нереально. З одного боку, матеріальне становище батьків не дозволяє особливо підтримувати дітей у навчанні за контрактом, з іншого — лабораторне обладнання (мікроскопи, фітотрони, хімічні препарати, БЛА, квадрокоптери і т. ін.) є дорогим, а якщо врахувати ще й утримання і вирощування тварин — університети не в змозі забезпечити себе самостійно.

Щодо науково-педагогічних працівників, то у них не вистачає саме практичних знань, адже певна частина кандидатів наук та професорів за останні роки ринкових відносин переважно не мала безпосереднього практичного досвіду роботи на підприємстві чи у бізнесі. Тому наша сьогоднішня вимога при підборі викладачів — це обов’язкове стажування на підприємствах, в організаціях чи установах, адже лекція має бути живою, викладач мусить наводити приклади із власного досвіду.

Якою ви бачите аграрну освіту майбутнього?

Сергій Кваша: Ми чудово розуміємо вимоги, які нам висуває IV промислова революція, — і остання технологічна виставка у Барселоні це особливо наочно демонструє. У зв’язку з цим ми маємо швидко адаптуватися до нових інформаційно-технологічних викликів. Способи різні, для науково-педагогічних працівників і студентів сьогодні доступним є закордонне стажування в університетах та лабораторіях світового рівня для отримання інноваційного досвіду і набуття нових професійних навичок. Але для всіх нас дуже важливою є умова: викладачі мають повертатися до нас для того, щоб передати отримані знання. Та ключове завдання — не залишитися осторонь нового технологічного прориву.

Досвід яких країн Україна може перейняти для покращення навчально-виробничого процесу?

Сергій Кваша: Мені за короткий період роботи на посаді проректора вдалося побувати в двох американських університетах — Айовському та Пенсільванському, а також у Гумбольдтському (Німеччина) та у Шеньянському (Китай).

Ми багато чого мали б перейняти в них. Зокрема, мене просто вражає, як побудована їхня система самоосвіти студентів. Студенти сидять в бібліотеках із чаєм чи кавою і самостійно навчаються, що цікаво, їх ніхто не змушує це робити. Бувають випадки, що у читальному залі немає місць, і вони годинами можуть чекати своєї черги. Я вважаю, що така самоусвідомленість має стати зразком поведінки для наших студентів. Цікаво, що наші молоді люди, приїжджаючи туди на навчання, повністю вливаються в цей процес.



Уже тривалий час ми співпрацюємо з університетом Вайєнштефан (земля Баварія). Саме тут реально впроваджено дуальну освіту. Вона необхідна для фахівців аграрного профілю, ця система дійсно має право на життя, адже студенти не просто проходять виробничу практику, а й отримують практичні навички вже безпосередньо на виробництві, і крім цього, мають заробітну платню.

Як студенти НУБіП України проходять практичне навчання?

Сергій Кваша: Практичне навчання побудоване за кількома формами: практичне навчання в аудиторіях, в лабораторіях та у дослідних господарствах, яких у нас три. Тобто студенти мають можливість продемонструвати свої навички спочатку в аудиторіях, а із середини квітня, наприклад, технологи-агробіологи виїжджають до навчально-дослідних господарств. Цей навчальний план давно затверджений, і ми лише коригуємо деякі його елементи.

Дуальній освіті в НУБіП бути чи ні?

Сергій Кваша: Я наведу приклад на основі агробіологічного факультету. Минулого, 2017 року я підписав приблизно 30 заяв на індивідуальний графік навчання студентам агробіологічного факультету 1-2-го років магістратури. Я підписав ці графіки відповідно до листів, які надійшли як підтвердження того, що ці студенти вже працевлаштовані. Логіка нашого навчання зводиться до того, щоб студенти після університету знайшли роботу. І якщо вони вже її мають під час навчання в магістратурі, то ми, безперечно, йдемо на дуальну форму навчання, розуміючи всі обставини, які ще мають бути також узгоджені.



Чи допомагає особистому розвитку студентів участь у різних конкурсах?

Сергій Кваша: Я завжди дякую нашим аграрним підприємствам за ту увагу, яку вони приділяють аграрній освіті. Наприклад, нещодавно компанія «КУН-Україна» надала стипендії у розмірі 75, 50 та 30 тис. грн за знання нашим студентам-інженерам техніки цієї фірми. Студенти, які брали участь у конкурсі, дійсно загорілися цією ідеєю, і кожен із них хотів здобути перемогу, «перелопативши» купу інформації. Такі конкурси не тільки мотивують до знань, це перші контакти роботодавців і студентів. Такі заходи дійсно стимулюють. Університет чудово розуміє, що в навчальних планах є не всі предмети, які потрібні студенту для вдалого працевлаштування, тому такі конкурси допомагають молодим людям розширювати власний світогляд, а роботодавцям — дати найкращі поради вченим радам факультетів.

Який відсоток студентів після завершення навчання працевлаштовується? Чи працевлаштовується за фахом?

Сергій Кваша: Нещодавно МОН зобов’язало університети надати інформацію про працевлаштування випускників. Ця інформація необхідна для підтвердження статусу «національного». Результат нашого дослідження під час узагальнення інформації з факультетів був приємно неочікуваним. Наприклад, на факультетах інформаційних технологій, агробіологічному, ветеринарної медицини та ще кількох кількість працевлаштованих випускників сягає в середньому 80%. Але тут потрібно розуміти, що якщо студент ветеринарного факультету чи лісового може працевлаштуватися лише за фахом, то такі професії, як маркетолог чи менеджер, юрист, землевпорядник, мають значно ширший спектр позиціювання. Приміром, випускник механіко-технологічного факультету може також працювати маркетологом у компанії, що займається виробництвом чи продажем техніки.



В університеті тривалий час існує практика — при отриманні диплома магістра чи бакалавра студенти заповнюють анкети, де вказують номер телефону свій/батьків та електронну пошту, щоб потім ми могли з ними зв’язатися для підтримання контактів щодо можливостей працевлаштування.

Що потрібно зробити випускнику вишу, щоб відповідати вимогам сьогоднішнього бізнесу?

Сергій Кваша: Цього року ректором університету оголошено новий курс розвитку університету. І одна із вимог пов’язана з тим, щоб сформувати у студентів розуміння їхньої місії в житті через отримані в університеті знання. Поворот до компетентнішого підходу цілком зрозумілий для освіти — бізнес хоче відразу після отримання диплому випускника з уже адаптованими до робочого місця знаннями та навичками. Погодьтесь, це все-таки складно, якщо не проходити практику на цьому підприємстві. Разом із цим зазначу, що багато топ-менеджерів, які зараз керують великими аграрними компаніями, не відразу стали директорами. Лідерами вони мають стати через 5-10 років, отримавши спершу значний досвід роботи. Тому лише досвід, зміна місць роботи й час дадуть можливість студентам стати найкращими фахівцями.



Нещодавно у вас стартувала ректорська «Школа лідерства НУБіП України». Розкажіть, яка основна мета її створення та в чому полягає суть?

Сергій Кваша: Перед кожним випускником вишу постає дилема: бути найманим працівником чи безпосередньо самому претендувати на керівництво підприємством або організацією. В нашому університеті лише студенти факультету аграрного менеджменту отримують фундаментальні навички управляння і менеджменту. Тому «Школа лідерства» спрямована на підготовку лідерів у освіті, бізнесі, урядових і неурядових структурах, формування особистостей, здатних до критичного мислення, які усвідомлюють спільну місію всього людства і прагнуть зробити свій особистий внесок у створення кращого майбутнього. Якщо говорити про таких особистостей, то наш університет здавна славиться своїми вихованцями, які завдяки прагненню бути лідерами досягли значних висот у професійному і політичному житті. За задумом ректора, саме вони мають стати тими подразниками, які спонукатимуть сучасну молодь до прориву амбітності.



Програма школи розрахована на два роки: перший рік — це суспільно-політичний блок, а другий — управлінсько-технологічний. Під час курсу студенти мають навчитися ораторського мистецтва, манерам ділового стилю, правильної поведінки та етикету у так званій бізнесовій «тусовці» тощо. Наше завдання — дати їм можливість бачити сьогоднішні виклики в інформаційних технологіях, біотехнологіях, агробізнесі та відчувати тренди розвитку світу під час IV промислової революції.

Студентами цієї школи стали 84 молодих людей, які, перед тим як потрапити до неї, писали есе, чому саме вони мають навчатися у «Школі лідерства».

Які знання після завершення цієї школи лідерства студенти здобудуть?

Сергій Кваша: Я думаю, що найважливішими для кожного студента, крім корпоративних управлінських знань, будуть фахові знання плюс англійська мова та інформаційні технології. Основу ми хочемо вибудувати саме із лідерських якостей: комунікабельність, воля, характер, переконаність у своїй правоті.

Відомо, що сьогодні в НУБіП навчаються близько 100 іноземних студентів. Чому, на вашу думку, вони приїжджають на навчання саме до України?

Сергій Кваша: У свій час я також закінчив наш аграрний університет, це було у 1980 році. Тоді тут навчалося понад 700 іноземних студентів з Угорщини, Словаччини, Польщі, але переважно це були також студенти з африканських країн. Тоді вони вивчали здебільшого ветеринарну медицину, захист рослин, ґрунтознавство — ті спеціальності, які потрібні саме для їхніх країн. Сьогодні тренд у відповідності до суспільно-політичних обставин змінився. 100 студентів. Звичайно, це не так багато, як того б хотілося, але, разом із тим, зручне місце розташування та відносно недороге навчання все ще приваблюють іноземних студентів.

Як студенти вашого вишу проводять своє дозвілля?

Сергій Кваша: У нашому університеті чудова студентська організація, яка об’єднує всіх студентів. Щороку студенти прямим голосуванням обирають собі лідера, нині її очолює Катерина Дювенжі. Сьогодні ми провадимо диверсифіковану масштабну роботу в трьох напрямах: культурно-масова робота (фестиваль художньої творчості «Голосіївська весна», народні колективи — ансамбль пісні і танцю «Колос», театр «Березіль»), спортивно-оздоровчий (змагання в гуртожитках, спартакіади по факультетах) та військово-патріотичне виховання. Також ми проводимо оригінальні, нами започатковані конкурси на найкращу студентську академічну, спортивну, пісенну й інтелектуальну групу.



Зовсім скоро НУБіП України виповниться 120 років. Які плани щодо святкування?

Сергій Кваша: Основні заходи святкування відбудуться у період 23-26 травня 2018 року. Відкриття розпочнеться пленарним засіданням міжнародної конференції «Сталий розвиток XXI століття: виклики для університетів наук про життя». Другий день — секційні засідання, третій — масштабне святкування, культурологічна програма, спортивні змагання та вечірня дискотека із залученням відомих артистів. Крім того, буде проведено конкурс на кращу інтелектуальну і спортивну групу та вперше — на кращу інтелектуально-викладацьку кафедру.

Примітка: цього року день народження вишу відзначатимуть 22-25 травня. Програму заходів відзначення 120-річчя Національного університету біоресурсів і природокористування України ви можете переглянути тут.

Яка ваша порада майбутнім випускникам?

Сергій Кваша: Я рекомендую всім нашим колегам, друзям, студентам переглянути альбом, який ми готуємо до нашого 120-річчя! В ньому є фото і дописи окремих студентських груп, студентів, які показують своїм прикладом, як їхня наполегливість і старанність в університеті, а потім в роботі стали запорукою життєвого успіху!

РЕКОМЕНДУЄМО: НУБіП зайняв перше місце в рейтингу аграрних навчальних закладів України

Генеральний директор УКАБ про конкурс "Краща навчальна практика"

"Карта професій" - проект, який готує кдри зі шкільної лави

За матеріалаами: http://agroportal.ua

Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
22.06.2018
Голландці прибули в Україну для створення спільних проектів у сфері зеленої енергетики
Передбачається співпраця на різних рівнях: між компаніями, університетами, дослідницькими центрами, а також співробітництво між урядами
22.06.2018
На Київщині варитимуть сир із віслючого молока
Під Києвом створять віслючу ферму, на якій виготовлятимуть сир
22.06.2018
Хто переміг на MHP Accelerator та Коли чекати другої хвилі боротьби агростартапів
Розробники "смарт-килимка" отримали головний приз 300 000 грн, а керівництво МХП оголосило про запуск MHP Accelerator2

Статті

всі статті >>
20.06.2018
Крута професія: оператор агродронів
"Пілот" агродрона не лише повинен вміти керувати БПЛА, а й грамотно обробляти отримані дані. Як і де навчитися популярного ремесла, щоб потім отримати високооплачувану роботу
18.06.2018
Юлія Порошенко: Руйнувати стереотипи про технологічну відсталість агрогалузі та залучати таланти в сектор!
Дізнайтесь з перших вуст як сьогодні працює Agrohub і чому так важливо пришвидшити процес залучення IT-технологій в агросектор
12.06.2018
У Франції високоточні роботи самі обробляють 30 га кукурудзи
Роботи Centeol були створені командою AgreenCulture, а також партнерами з Kuhn, Dupont Pioneer і технологічної фірми Ausy. Техніка працює від дизельних двигунів і оснащена RTK-системою, яка працює з точністю до 10 мм