МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

​Все про MHP Accelerator
2018-04-26

AgroHub, MHP Accelerator, Radar Tech і агростартапи. Це системний підхід до інновацій в агросекторі чи разовий піар Юлії Порошенко? Як працює український бізнес-акселератор для агростартапів, хто туди потрапив і чому? 

За розрахунками аналітиків Agfunder, сумарний розмір інвестицій в Agri & Food-технології та стартапи у 2017 році склав 10,1 млрд доларів. І це величезний прорив, адже ще до 2010 року ринок не перевищував навіть $ 200 млн. Поширення технологій та інтернету речей (IoT), поява на ринку відносно недорогих дронів, розвиток мікропроцесорів — все це дало потужний поштовх новим підходам до агровиробництва та поширенню практик точного землеробства.

Україна за розвитком точного землеробства лише на декілька років відстає від країн Заходу і сьогодні у нас вже працюють десятки середніх та великих агровиробників, що не поступаються європейським та американським компаніям за рівнем впровадження сучасних технологій. 

Що стосується українських агростартапів та інноваційних розробок, ситуація більш складна. Успішні українські стартапи, які працюють в агросекторі, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Подібно до інших галузей, вітчизняний інноваційний продукт важко пробиває собі шлях до успіху. Це пов'язано як з відсутністю коштів, знань та досвіду, так і з недостатнім розумінням агроринку, його потреб та особливостей. На Заході комплекс таких проблем частково вирішують бізнес-акселератори та стартап-інкубатори, які створюються та фінансуються венчурним капіталом і великими корпораціями. В Україні ж системний підхід лише зароджується.

Українською спробою запустити бізнес-акселератор для агростартапів став MHP Accelerator. У квітні 2018 року він відібрав своїх перших резидентів.


Agrohub, Radar Tech та MHP — що їх пов'язує


Великий бізнес часто стикається з внутрішніми бар'єрами на шляху впровадження інновацій. З іншого боку, молоді проекти не мають досвіду або ресурсів для самостійного запуску. Акселератор вирішує цю проблему, створюючи такі умови, коли кожен з учасників отримує переваги від співпраці.

Слово "акселератор" означає прискорювач. Бізнес-акселератори — це інституції, які дозволяють прискорити розвиток проекту незалежно від стадії, на якій він перебуває. Бізнес інвестує власні кошти та час. Основна мета — продукти або технології, які можна застосувати в своїй роботі, або отримання частки в перспективному стартапі.

Частково це й іміджевий проект (Impact Investment) — інвестиції впливу, що спрямовані не лише на отримання прибутку, а й на соціальні зміни. Це не класична благодійність — проект інвестицій впливу перш за все має бути чітко вимірним, заснованим на принципах окупності та класичного інвестування. Проте саме такий підхід дозволяє соціально відповідальному бізнесу поєднувати підприємництво з висловленням своїх цінностей на практиці.

Для бізнесу це може бути частка (equity) в перспективному проекті або інтеграція інновацій у власні бізнес-процеси. Для стартапів — перш за все доступ до технологій, знань та інфраструктури, а також фінансування, яке бізнес надає через акселератори. Це класична модель бізнес-акселераторів, що виникла на початку 2000-х років у США, які на той час переживали швидкий розвиток інтернет-проектів ("Бум доткомів").

Першим українським стартап-акселератором був GrowthUP. Він функціонує з 2006 року. Тоді ж почали з'являтись й інші проекти, що займаються розвитком стартапів в обмін на частку в бізнесі. Часто вимоги інвесторів доходили до 80 % частки у майбутній компанії, тому не дивно, що більшість українських акселераторів-піонерів не мали успіху. Ситуація почала змінюватись з появою нової моделі роботи.

На Заході в цей час розвивається краудфандинг, а вартість капіталу внаслідок політики "дешевих грошей" досягає мінімальних значень в історії США. Проекти з інноваційною складовою мають шалений попит та легко знаходять фінансування без умови віддавати левову частку інвестору. Це період перших інвестицій у Facebook, Airbnb, Uber та інші відомі сьогодні проекти. Великі інституційні інвестори та особливо корпорації за допомогою екосистеми підтримки стартапів починають сприяти розвитку проектів, з якими можуть працювати вже на партнерських умовах. Натомість інвестори отримують привілеї першочергового доступу до продукту чи технології.

В Україні таким шляхом пішов "Київстар", запустивши в 2016 році разом з Radar Tech Телеком-акселератор. У перший рік роботи з 34-х команд, що подались на акселерацію, були відібрані 10 проектів: від IT-рішення для моніторингу та управління комунальними витратами до мобільних ігор для дітей. Шестеро з них сьогодні вже працюють з "Київстар" як партнери. Ще три проекти компанія відібрала для співпраці після завершення другої акселераційної програми — Телеком-акселератор 2.0.



Вдалий старт підштовхнув команду Radar Tech до розширення на інші сфери. А кого сьогодні називають "локомотивом української економіки"? Сільське господарство. Не дивно, що наступним напрямом став агросектор. Партнером із запуску акселератора для агростартапів, окрім МХП, став Agrohub — проект, націлений на розвиток інноваційного середовища в сільському господарстві України. Засновником і головним ідеологом Agrohub є член правління Radar Tech Юлія Порошенко.



Першим партнером та інвестором акселераційної програми для агростартапів став відомий український агрохолдинг Юрія Косюка — Миронівський хлібопродукт. Косюк, який відмовився від класичної для України моделі агробізнесу — вирощування та експорту зерна — й інвестував у створення вертикально-інтегрованого виробництва курятини, відомий відкритістю сучасним технологіям та підходам ведення бізнесу. Це помітно навіть в кадровій політиці МХП, яка передбачає оновлення 15-20% співробітників протягом року, щоб уникнути кадрового застою.

Для МХП участь в акселераторі — це перш за все можливість знайти перспективні проекти, що можуть бути впроваджені на власному виробництві. Також це проект, який ще раз дозволяє продемонструвати прихильність компанії до західної бізнес-моделі — відкритого, інноваційного, соціально орієнтованого підприємництва. 



Офіційний запуск акселератора відбувся 14 листопада 2017 року. Тоді ж було оголошено про перший набір 30 стартапів у загальний блок відбору. Серед вимог, які висувались до проектів, була обов'язкова наявність у команді принаймні одного громадянина України та склад команди не менше двох осіб. За три місяці, які були відведені на збір заявок від стартапів, їх подали 187 команд з усієї України.



Тридцять проектів відбирались з огляду на те, наскільки ідея стартапу відповідала встановленим напрямам акселератора. Всього було передбачено 7 основних напрямів, які відповідають інтересам акселератора. При цьому заявки могли подавати будь-які проекти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 33 зі 184: хто потрапив до півфіналу  MHP Accelerator 

Чому пріоритети були сформовані саме таким чином? Корпорації не завжди точно знають та розуміють, де та у якому вигляді їм потрібні інновації. Особливо це характерно для компаній, в яких бізнес-процеси відпрацьовані та налагоджені. Тут присутній так званий "антиінноваційний бар'єр" — небажання працівників приймати зміни. Тому у виборі напрямів ідей та стартапів команда Agrohub провела місяць з менеджментом МХП, розробляючи систему пріоритетів.

Основне — можливість впровадження проектів саме на базі МХП. Окрім фінансової підтримки МХП, надає стартапам доступ до власних полів, виробничих потужностей, обладнання та лабораторій. Потенційний результат — можливість інтеграції в роботу корпорації. Відповідно, акселератор отримав назву — MHP Accelerator. 


 

Фіналісти


Після закінчення загального блоку у вигляді інтенсивного тижневого навчання та роботи з проектами відбувся другий відбір. З 30 команд для проходження акселераційної програми журі обрало 13, хоча спочатку планувались лише 10 команд. Хто проводив відбір? Серед журі — управлінці МХП, члени правління Radar Tech та експерти з компаній Civitta, SmartFarming, McKinsey&Company. Юлія Порошенко зазначила, що дискусія щодо вибору фіналістів тривали 13 годин!

Які проекти?
  • METEOTREK — проект на базі IoT-рішень для моніторингу погоди та моделювання ризиків захворювання посівів;
  • AeroDrone — команда, що створює безпілотники для внесення ЗЗР;
  • Peoplemeter MHP — "смарт-килимок" для віддаленого контролю кількості товарів на полиці в магазині, температури та вологості середовища, в якій перебуває товар, а також статистики та контролю на точках продажу товарів;
  • Hideez — ІТ-рішення для систем контролю доступу через безконтактний механізм;
  • AgroLuct — команда, що створює препарат для обробки насіння з метою підвищення врожайності;
  • MobiMill — діджиталізація бізнес-процесів в рослинництві;
  • "Сонце в курнику" — модульні сонячні панелі для тваринницьких комплексів;
  • Graintrack — CTRM для управління бізнес-процесами зернотрейдерів та елеваторів;
  • Моніторинг полів — ідентифікація захворювань у рослин за допомогою інформації, зібраної дроном та системою датчиків на полі;
  • Детектор здоров'я — пристрій, що визначає гігієнічний стан рук персоналу перед входом у технологічні приміщення;
  • BIODrum — проект для створення комплексу з вирощування та перероблення мікроводоростей, які використовуються як корм для тварин або переробляються на біопаливо;
  • Profeed — рішення для оптимізації процесу годівлі на тваринницьких комплексах;
  • Sovtes — управління логістикою вантажних перевезень.

Всі проекти різні та перебувають на різних стадіях розвитку. Graintrak працює уже декілька років та використовується українськими трейдерами; AeroDrone має робочий прототип свого безпілотника; Peoplemeter MHP та "Сонце в курнику" — проекти на стадії ідеї, що були вперше представлені на Idea Garage. 



У MHP Accelerator навчальний процес складається з чотирьох модулів. Модулі розраховані на підготовку з питань фінансів та менеджменту. Кожна команда отримує ментора зі складу управлінців МХП. Модель менторства побудована на ідеї, що більш досвідчений працівник чи експерт, використовуючи свої навички, вміння та досвід, супроводжує проект протягом певного часу. У випадку з MHP Accelerator ментори не лише вестимуть стартапи під час навчання. Їхнє головне завдання — запустити пілотні проекти на базі МХП разом зі своєю командою.

Найкращий проект отримає 300 тисяч гривень, незалежно від того, чи буде він впроваджений на МХП.

Акселераційну програму завершує DemoDay — стартапи презентують свої проекти для журі експертів, після чого найкращий отримає фінансування в розмірі 300 тисяч гривень. Разом з тим, кожен з тринадцятки може продовжити розвиток свого проекту, ставши партнером для МХП, як це було у випадку з компанією "Київстар" та учасниками телеком-акселератора.


Що чекати від MHP Accelerator та Agrohub?


Швидше за все, проект буде успішним. Команда Radar Tech має досвід успішної роботи із запуску разом з "Київстаром" двох акселераторів. Мобільний оператор продовжив співпрацю на комерційній основі зі стартапами, що пройшли акселерацію. Це свідчить про якість відібраних стартапів та проведеної підготовки. Перехід стартапу на новий етап розвитку — критерій успішності роботи акселератора.

Що стосується проекту агроакселератора, то для його запуску сьогодні найбільш вдалий час. Впродовж усього періоду незалежності український агросектор залишався на другорядних ролях в економіці. Сільське господарство сьогодні — це не напівзруйновані колгоспи, поля в бур'яні та старі МТЗ на цих полях. Так, МТЗ досі працюють, проте навіть вони вже масово обладнуються під паралельне водіння. Все частіше над ними літають агродрони, а заробітна плата кваліфікованого агронома впевнено перевищила оплату праці середньостатистичного київського менеджера. Тому не дивно, що проекти на кшталт Agrohub збирають навколо себе команди професіоналів та партнерів, готових інвестувати та розвивати цей напрям.

Попит на інновації у сільському господарстві шалений. Дотримання технологій та впровадження інновацій — це те, що дозволить повністю розкрити потенціал агровиробництва в Україні.

Найближчий масштабний проект Agrohub після запуску акселератора — National Agro Innovation Agenda. Це комплекс досліджень, що повинні дати відповіді на питання:
  • Яких саме інновацій найбільше потребує агросектор України?
  • Яка інноваційна культура існує в агрокомпаніях?
  • Які наступні кроки має зробити агросектор, щоб стати більш технологічним?

Методологія дослідження — діагностика агрокомпаній, які бажають впроваджувати інновації, виявлення пріоритетних потреб, побудова ефективної моделі впровадження як внутрішніх інновацій, так і в рамках концепції Open Innovation.

Той факт, що бажання взяти участь у проекті мають такі потужні агрокомпанії, як ІМК та Agricom Group, свідчить про високу ймовірність успішного запуску та діяльності.

Agrohub, за словами його засновниці Юлії Порошенко, — ініціатива, яка наче парасолька об'єднує проекти. ЇЇ особливістю є спроба за допомогою системного підходу запустити екосистему, що буде допомагати стартапам та молодим підприємцям розвивати свої ідеї. Системний підхід — з проведенням комплексних досліджень, створенням довгострокових програм навчання та підтримки, а також подальшої підтримки — це те, чого дуже не вистачає для того, щоб справді допомогти молодим українським підприємцям. Створення такої екосистеми — робота на роки. 

РЕКОМЕНДУЄМО: Новий проект від Agrohub допоможе визначитись у світі інновацій

За матеріалами: http://aggeek.net





Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
25.05.2018
IFC фінансуватиме IT-технології та агростартапи України
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) висловила свою зацікавленість у фінансуванні українських агростартапів
25.05.2018
На Волині фермери об'єднаються в єдиний горіховий кооператив
У Волинській області планують створити обслуговчий кооператив, який буде спеціалізуватися на вирощуванні та реалізації фундука, а також такої нішової культури, як ревінь
24.05.2018
UKRAVIT відкриє першу в Україні наукову платформу світового рівня
«Інститут здоров'я рослин» займатиметься виробництвом інноваційних агрохімікатів за унікальними технологіями, які передбачають дбайливе ставлення до природи й максимальне зменшення використання шкідливих компонентів

Статті

всі статті >>
24.05.2018
Експертна думка. Андрій Ярмак про перехід від ситуативного до системного експорту
Про те, яких зусиль доведеться прикласти українському виробнику плодоовочевої продукції для налагодження експорту та як зрозуміти, чи варто взагалі виходити на експортний ринок 
23.05.2018
Зіркове поле: скільки грошей і часу потрібно, аби виростити газон під одну із найочікуваніших футбольних подій світу
Агроном НСК «Олімпійський» розповів як готується НСК «Олімпійський» до фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА, про особливості догляду за футбольним газоном, технічне оснащення найкращої футбольної арени України та про що він турбується під час важливих матчів
21.05.2018
Унікальні об'єкти сільського господарства, які вразять вас своєю красою
ООН додала до переліку унікальних ландшафтів сільськогосподарської спадщини ще 14 об'єктів, які не лише приносять користь людям, а й вражають унікальною красою