МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Експертна думка. Андрій Ярмак про перехід від ситуативного до системного експорту
2018-05-24

Будь-які зусилля виробників щодо налагодження експорту української плодоовочевої продукції неодмінно потребують певних витрат. Ці витрати слід ретельно проаналізувати, щоб зрозуміти, чи варто взагалі думати про експорт або потрібно зосередитися на реалізації продукції лише на місцевому ринку. Саме про це розповідав економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак під час тренінгу "Професійна підготовка до системного експорту харчових продуктів", який проводився 21 травня в Києві.

«Я постійно отримую запити від людей з проханням про консультації щодо можливих напрямків експорту продукції. При цьому я у них запитую: навіщо ви хочете продавати продукцію на зовнішніх ринках? Вони зазвичай відповідають, що при експорті зароблять набагато більше грошей. Це дуже спрощений варіант, але він популярний в Україні, де всі думають, що на інший ринок збуту ти просто продаси дорожче. Але так не буває. Будь-які зусилля по експорту зажадають від вас певних витрат », - зазначив Андрій Ярмак. 



Економіст ФАО пояснив, що для того, щоб визначитися, чи вигідно підприємству експортувати, треба підрахувати всі витрати та порівняти з тим, що воно отримає натомість. Адже для системного експорту необхідно мати кваліфікований персонал, який коштує грошей, потрібно витрачати кошти на участь в торгових місіях і виставках, на рекламу і просування своєї продукції за кордоном. І ці додаткові витрати можуть вимірюватися в мільйонах гривень за рік. 

«Наведу реальний приклад. Маючи 500 тонн яблук експортної якості з 10 га саду чи варто їх експортувати? Адже витрати на 1 кг експортованої продукції в цьому випадку складуть 6 грн без урахування логістики. Врахуйте, що в нормальний рік гуртова ціна яблука на внутрішньому ринку менше, ніж витрати на експорт. Більш того, у такого дрібного виробника, як правило, немає сучасного сховища. Будувати їх на такий обсяг продукції не доцільно. А якщо немає сховища, то фізично не можна експортувати продукцію, адже немає і сортування, і пакування, й інших необхідних атрибутів. Що робити таким виробникам? Варіанта всього два: або продавати на місцевому ринку, або кооперуватися з іншими виробниками подібного розміру. 

Зовсім інша справа, коли підприємство має 200 га саду. Витрати на експорт в даному випадку складуть 33 коп / кг продукції. А ось якщо мова йде про кооператив, який виробляє 50 тис. тонн яблук, то витрати складуть всього 7 коп / кг», - розповів Андрій Ярмак. 



Додана вартість формується цінністю продукту для споживача, а не витратами на його виробництво і перероблювання

Андрій Ярмак розповів про надзвичайно цікаву особливість експортного ринку. Виявляється, існує так званий ситуативний експорт, який є повною протилежністю системним продажам продукції на зовнішні ринки. На відміну від ситуативного, системний експорт - це система заходів, що забезпечують міцну ринкову позицію на конкретному іноземному ринку. 

«Для цього, перш за все, необхідно постійне вивчення ринку. Без інформації про ринок, ви не зможете забезпечувати себе стійку позицію на ньому. Що таке міцна конкурентна позиція? Це коли, наприклад, румуни щороку хочуть купувати саме вашу цибулю, хоч у них і є альтернативи. У нас є види продукції, яку Україна може продавати по всьому світу, а є продукція, по якій український виробник має чітку конкурентну перевагу на чітко визначених іноземних ринках, і може постійно підвищувати обсяги реалізації. Тобто, коли ми говоримо про системний експорт, то не завжди маємо на увазі, що кожен рік повинні продавати 10 контейнерів яблук в Індонезію, адже це не говорить про будь-яку динаміку. Ця позиція повинна бути такою, щоб наші клієнти хотіли купувати більше. Навіщо системно розвивати експорт? Завдяки йому можна або збільшити обсяги реалізації, або підвищити цінність і вартість реалізації продукції, адже це суміжні речі», - підкреслив Андрій Ярмак.

Під час тренінгу він також роз'яснив українським виробникам суть поняття «продукція з доданою вартістю». Економіст пояснив, що найвища додана вартість у роздрібного продукту. При цьому поняття вартості та цінності для споживача тісно взаємопов'язані.

«Чи обов'язково продукт повинен пройти перероблювання для того, щоб стати продуктом з високою доданою вартістю? Наведу приклад. Якщо ви продаєте заморожену малину, це означає, що ви її виростили, заморозили, упакували та продали або як сировину, або як роздрібну продукцію. Однак ціна на неї буде значно нижче, ніж ціна на малину, яку продають в супермаркеті у свіжому вигляді. Причому різниця в ціні може досягати 4-5 разів, в залежності від сезону, тому що додана вартість формується не тим, скільки ви в неї вклали, а думкою споживача про цей продукт і тим, наскільки він для нього є цінним. Тобто, додати вартість можна, продавши той же продукт у зручний час, в зручному місці », - сказав Андрій Ярмак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Плодоовочева асоціація працюватиме над реальними змінами в законодавстві України

В Україні працюють над створенням першої експортної платформи

Джерело: http://east-fruit.com

Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
22.06.2018
Голландці прибули в Україну для створення спільних проектів у сфері зеленої енергетики
Передбачається співпраця на різних рівнях: між компаніями, університетами, дослідницькими центрами, а також співробітництво між урядами
22.06.2018
На Київщині варитимуть сир із віслючого молока
Під Києвом створять віслючу ферму, на якій виготовлятимуть сир
22.06.2018
Хто переміг на MHP Accelerator та Коли чекати другої хвилі боротьби агростартапів
Розробники "смарт-килимка" отримали головний приз 300 000 грн, а керівництво МХП оголосило про запуск MHP Accelerator2

Статті

всі статті >>
20.06.2018
Крута професія: оператор агродронів
"Пілот" агродрона не лише повинен вміти керувати БПЛА, а й грамотно обробляти отримані дані. Як і де навчитися популярного ремесла, щоб потім отримати високооплачувану роботу
18.06.2018
Юлія Порошенко: Руйнувати стереотипи про технологічну відсталість агрогалузі та залучати таланти в сектор!
Дізнайтесь з перших вуст як сьогодні працює Agrohub і чому так важливо пришвидшити процес залучення IT-технологій в агросектор
12.06.2018
У Франції високоточні роботи самі обробляють 30 га кукурудзи
Роботи Centeol були створені командою AgreenCulture, а також партнерами з Kuhn, Dupont Pioneer і технологічної фірми Ausy. Техніка працює від дизельних двигунів і оснащена RTK-системою, яка працює з точністю до 10 мм