МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Андрій Ярмак: Кооперація і мотивація. Чи буде перемога?
2018-07-05

Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у Facebook проаналізував законопроект «Про сільськогосподарську кооперацію» (6527-д), який буде голосуватися у Верховній Раді сьогодні, 5 липня 2018 року, і поділився з читачами своїм баченням наслідків прийняття названого Закону. 

Прийняття закону може призвести до таких наслідків: 
 
  • Дати шанс малим і середнім виробникам сільськогосподарської продукції України конкурувати на рівних з агрохолдингами (і це зовсім не перебільшення);
  • Знизити ціни на продукти, прибравши одного або декількох посередників між споживачем і виробником харчових продуктів; 
  • Зруйнувати локальні монополії переробних підприємств у галузях перероблювання молока, м'яса та інших видів продукції; 
  • Поліпшити якість харчових продуктів на ринку України в результаті повного контролю (відстеження) за сировиною, і збільшити асортимент, давши споживачеві вибір внаслідок залучення більшої кількості учасників до перероблювання; 
  • Поліпшити ефективність виробництва і перероблювання харчових продуктів, підвищивши рівень конкуренції в галузі; 
  • Збільшити експорт харчових продуктів завдяки підвищенню рівня конкурентоспроможності українських товарів у результаті створення експортних кооперативів та об'єднання партій товару від виробників; 
  • Сприяти збільшенню доданої вартості продукції, що експортується українськими виробниками агропродукції, завдяки залученню нових гравців, що мають кращий доступ до якісної сировини і які будуть активніше знаходити нові ніші; 
  • Значно поліпшити доступ до фінансування малим і середнім фермерам України, які об'єдналися в кооперативи, оскільки кооперативи стануть привабливим клієнтом банківської системи. Адже, наприклад, кооператив виробників молока, матиме значний ринкову перевагу перед приватним переробником, тому що у нього буде повна гарантія наявності сировини, а приватному переробнику потрібно буде постійно цю сировину шукати. Кооператив фермерів-молочників також матиме гарантовану якість сировини, на відміну від приватного переробника, а це буде сприяти підвищенню цінності та ціни продукту. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експертна думка: Андрій Ярмак про перехід від ситуативного до системного експорту

Насправді можливостей набагато більше - я виділив тільки деякі з них. І мені дуже приємно, що більш як чотири роки наполегливої ​​роботи команди ФАО і ЄБРР над новим кооперативним законодавством України за підтримки Всеукраїнської Аграрної Ради й багатьох інших асоціацій і донорських організацій, можуть в кінці дати результат. 


У чому ключова відмінність нового кооперативного законодавства від чинного? 


Я можу розписати всі докладно, але, я думаю, що за мене це зроблять юристи. Скажу тільки ключову річ: в радянській ментальності законотворчості в Законі намагалися прописати, що саме підприємство повинно робити, з ким і як. Саме так побудована наше теперішнє кооперативне законодавство - там дуже докладно написано, що і який вид кооперативу може робити. Крім того, кооперативи сільгоспвиробників чомусь у нас повинні бути неприбутковими, що є нонсенсом, адже метою сільгоспвиробництва, як і будь-якого іншого бізнесу, є отримання прибутку. Якщо кооператив не може заробити гроші, щоб розподілити їх між засновниками, навіщо тоді такий кооператив ?! 

Саме тому у нас кооперативи не працюють. Частка кооперативів у ВВП України менше ніж 1%, в той час як в розвинених країнах ЄС і США - ця частка коливається від 40 до 70%.

У західній системі законотворчості навпаки - рішення про те, кого буде об'єднувати кооператив, чим буде займатися залишають за виробниками-засновниками кооперативу, прописуючи тільки ті рамки, за які не повинен виходити кооператив, і чим він не може займатися. До речі, якщо хочете створити неприбутковий кооператив - це також можливо, якщо це дійсно якийсь важливий соціальний проект.
 

Прибуток - ключова проблема 


В теперішніх реаліях кооперативного законодавства України прибуток - це взагалі заборонена річ, і це, на мій погляд, є однією з найменш логічних і незрозумілих речей. Адже ми говоримо про агробізнес, а який може бути бізнес без прибутку? Крім того, в країнах, де кооперативи є найбільш розвиненими, вони націлені на створення додаткової вартості й прибутку, яка розподіляється між членами кооперативу. 

Я особисто стикався з проектами будівництва сільгоспкооперативів в Україні різними донорами з середини 90-х років, і просто не міг зрозуміти, навколо чого вони планують об'єднати людей? Щоб люди згуртувалися, потрібна якась велика ідея і мотивація. Якщо взяти сотню дідусів і бабусь, тобто фізичних осіб, жоден з яких не має на меті отримання прибутку, і об'єднати їх у знову ж неприбутковий кооператив, то в такої організації мотивація буде настільки низькою, що у неї не буде особливого майбутнього. 

Як показує практика, кооперативи, які створювалися донорами в Україні, існували лише доти, доки було фінансування від донорів. Після цього вони або взагалі закривалися, або продовжували існувати тільки на папері. 

Саме тому в наших проектах (ФАО і ЄБРР) ми зосередилися на кооперативах професійних фермерів. Ми прийняли ключове рішення - ці кооперативи не отримуватимуть від нас грошей, але ми будемо надавати технічну допомогу, пояснюючи всі нюанси роботи в кооперативі та допомагаючи їм з кристалізацією бізнес-ідей. І це зовсім інша справа, коли ти збираєш в одному приміщенні 20 фермерів-молочників, які виробляють тільки молоко сорту екстра і надоюють по 8-10 тис. кг молока на корову в рік. У кожного з цих людей є бізнес-мотивація, адже вони зараз борються за кожну копійку, щоб вижити, але вони є останніми в ланцюжку розподілу доданої вартості, і їм, в основному, платять менше за якісне молоко, ніж агрохолдингу за дуже неякісне молоко, тому що у цих фермерів немає таких обсягів. Кожен з них не «потягне» власний сучасний великий завод з переробки, оскільки для заводу потрібно мати великі обсяги сировини, і це зовсім інший бізнес. Але навіть просте об'єднання обсягів молока дає їм більше коштів, ніж те, що вони можуть заробити на підвищенні продуктивності. 

Коли мова йде про переробку, то там можливості ще більш привабливі. Наприклад, в Україні зараз майже немає експортно орієнтованих виробників молочних продуктів високої якості - це абсолютно вільна ніша. А у наших професійних виробників молока є якісна сировина і бажання заробити більше. 

Звичайно, якщо хтось хоче створити некомерційний кооператив як певний соціальний проект, нове законодавство це також дозволяє, тому що все визначається статутом. Але, на відміну від чинного кооперативного законодавства, сільськогосподарські кооперативи вже не будуть змушені бути соціальними проектами. 
 

Приклади з інших країн і інших галузей


Італійський фермер, що вирощує яблуко на 5 гектарах, ніколи не матиме власного сховища, сортування, пакування та доопрацювання. Це просто невигідно. Але він може вступити в кооператив, де 100 таких фермерів побудують сховище спільно, або де вже є сховище, або може не вступати. Якщо він не вступить, він зможе продати своє яблуко, скажімо, по 30 центів за кг і забути про нього. Тому що це яблуко ще не є продуктом - це сировина, яку треба впорядкувати, упаковувати та продати, зробивши його продуктом. 

Якщо ж він вступить в кооператив, то теж отримає ті ж 30 центів відразу, але за підсумками сезону може отримати додатково ще 10-15 центів за кг яблука, в залежності від того, як успішно воно продалося, бо кооператив має контракти на експорт та реалізацію на внутрішньому ринку, упаковує і допрацьовує яблуко і вміло його продає, значно дорожче, ніж фермер. Так, кооператив може зазнати збитків, але, в більшості випадків, кооперативи дозволяють фермеру заробити додаткові кошти.

В Україні ж створено дійсно унікальну систему кооперації, яка не дозволяє кооперативу фермерів простих речей, таких, наприклад, як придбання продукції у власних членів для об'єднання партій продукції або її переробки. Як ми зможемо конкурувати з холдингами на ринку зерна, якщо кожен фермер може продати лише невеликий обсяг свого зерна? Як нам переробляти молоко, якщо кооперативне законодавство, що існує зараз, фактично робить це неможливим і недоцільним? 

Інший приклад з України - є 20 фермерів, які виробляють 40 тис. тонн якісного яблука, і щороку збирають на 10-20 тис. тонн більше. Внутрішній ринок повністю насичений. Ціна на яблука в поточному сезоні може впасти нижче рівня собівартості. Вихід один - експорт. Але щоб успішно і системно експортувати, продаючи не по 20 центів на внутрішньому ринку, а по 50-70 центів за кг, потрібно системно займатися просуванням експорту, мати професійну команду, брати участь у торгових місіях і виставках. Це коштує приблизно 3,5 млн грн на рік. В перерахунку на 1 кг яблука для середнього виробника, який цим займається самостійно, це коштуватиме 1,75 грн, а для групи фермерів, або кооперативу - всього 9 коп. на кг. Різниця дуже відчутна, звичайно. 

До цього часу фермери не хотіли об'єднуватися в кооператив, хоч у них і була мотивація це робити, тому що потрібно було шукати схему, як обійти кооперативне законодавство, щоб зберегти кооперативні принципи. І кожна з запропонованих схем мала певні недоліки та ризики. 
 

Відмінності між ТОВ, ЗАТ, ВАТ і кооперативом фермерів 


Багато хто скаже, а чому б не створити ТОВ або іншу форму господарювання, і спокійно переробляти продукцію. І ось тут є одна принципова відмінність між кооперативом і ТОВ, ВАТ, ЗАТ та іншими формами! В кооперативі прибуток розподіляється між засновниками пропорційно обсягу бізнесу, який принесла їхня продукція кооперативу, а в інших формах господарювання - пропорційно частці в статутному капіталі. 

Тобто, фактично, якщо 10 фермерів заснували ТОВ для переробки молока, зовсім не факт, що вони будуть постачати туди своє молоко. Крім того, у них не буде інструментів залучення великих обсягів молока. В кооперативі - з точністю до навпаки. Якщо ти не постачаєш молоко в кооператив, ти можеш не отримати абсолютно нічого. Більш того, в статуті більшості молочних кооперативів США записано, що ти продаєш 100% всього молока в кооператив, інакше тебе виключають. Крім того, якщо ти продав бізнес з виробництва молока, то автоматично виходиш з кооперативу, забираючи свою частку, яка також складається з первинного внеску й акумульованого нерозподіленого капіталізованого прибутку. 
 

Кооперація є значно потужнішим стимулом для розвитку агробізнесу, ніж інвестиційна діяльність 


Отже, кооператив - це дуже зручна форма для будь-якої держави, тому що він мотивує фермера бути активним сьогодні та зараз, дозволяє йому краще відчувати ринок і мати більш стабільний і більш прогнозований бізнес. А це означає, що кооперативи є гнучкими та більш мотивованими ніж інші форми господарських товариств. І що дуже важливо, вони заробляють прибуток для фермера, допомагаючи йому стати справжнім господарем на землі, бути ближче до споживача і краще його розуміти, бачити, що відбувається з його сировиною і відчувати гордість за результати своєї праці. 
 

Оподаткування 


Однією з помилкових теорій, які іноді озвучують ті, хто проти змін чинного кооперативного законодавства, така, що новий підхід буде створювати умови для мінімізації оподаткування. Однак ті, хто ознайомився з текстом законопроекту, можуть легко зрозуміти, що це не так, адже кооператив сплачує податки на нерозподілений прибуток на загальних підставах, а розподілений прибуток оподатковується на рівні члена кооперативу і зараховується до його валового прибутку. Таким чином працює оподаткування в більшості країн, де розвинений кооперативний рух, хоча там також існує багато різних пільг. В Україні ж ніякі податкові пільги для кооперативів не пропонуються. 
 

Наступні кроки 


Перехід від незграбного законодавства до справжнього буму кооперації в Україні навряд чи буде миттєвим, особливо в умовах України. Адже законодавство - це тільки одна з проблем. Не змінивши його, ми не зможемо перейти до наступних кроків. Але далі нас чекають нові перепони. 

Велика проблема в Україні - це рівень бізнес-культури та розуміння принципів корпоративного управління кооперативами, коли власників дуже багато, і всім потрібно знаходити консенсус. У нас, на жаль, в більшості компаній, де більше одного власника, часто виникають конфлікти між ними, що призводять до повної втрати бізнесу. А тут власників буде кілька десятків, сотень або навіть тисяч. 

З практики ми помітили, що у нас фермери переважно більше цікавляться тактикою роботи кооперативу, ніж стратегією. Але тактику можна довірити професійним управлінцям - виробникам же набагато важливіше задати напрямок і встановити прозорі механізми контролю за рухом у цьому напрямку, а також погодитися взяти на роботу команду справжніх професіоналів. 
 

Незалежне управління 


І це теж є однією з величезних проблем - платити великі гроші професійним незалежним управлінцям, які зможуть заробити для тебе ще більше, наші виробники, особливо дрібні, дуже часто морально не готові. Але якщо будуть можливості, то ними, рано чи пізно, наші люди скористаються.

У Литві прийняття подібного законодавства призвело до зростання обсягів реалізації кооперативами продукції в десять разів за 10 років. У нас, я впевнений, буде значно кращий результат, але і база для порівняння у нас дуже низька. Адже зараз нечисленні дійсно активні кооперативи України проводять майже всі операції через інші господарські товариства. ФАО і ЄБРР ФАО і ЄБРР, після прийняття Закону, будуть працювати ще активніше над тим, щоб допомогти виробникам зрозуміти, що таке кооператив, як він може працювати, як ним можна ефективно управляти, і в чому його справжні переваги. Але я впевнений, що потреба в донорській допомозі кооперативам в Україні дуже швидко знизиться, адже з'явиться сенс у розвитку і мотивація для такого розвитку. Після того, як буде накопичено певний досвід з розвитку прибуткових кооперативів, цей процес піде значно швидше. І виграють від цього всі: і фермери, і держава і населення України.

РЕКОМЕНДУЄМО: Державою схвалено нову концепцію розвитку фермерських господарств

ФАО об'єднає фермерів Маріупольського краю в єдиний кооператив

За матеріалами: http://east-fruit.com

Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
19.11.2018
До 2050 року Кам’янець-Подільський повністю перейде на альтернативну енергетику
На сьогодні на Хмельниччині вже діє 2 сонячних та 29 гідро електростанцій, біогазова установка та велика твердопаливна ТЕЦ
18.11.2018
Студенти захопили владу. На один день
Як пройшли дні студентського самоврядування в Херсонському державному аграрному університеті та Житомирському національному агроекологічному університеті
16.11.2018
200 млн $ кредиту на «Прискорення інвестицій у сільське господарство України»
Мінагрополітики та Світовий банк обговорили основні цілі проекту «Прискорення інвестицій у сільське господарство України» та встановили дедлайн для його запуску 

Статті

всі статті >>
19.11.2018
Маленька Голландія на Херсонщині
Фермер висадив найбільшу в країні плантацію тюльпанів площею в чотири гектари
12.11.2018
Чудовий приклад: Замість сміттєзвалища фруктовий сад
На Сумщині Підприємці висадили молоді яблуні та груші для громади 
16.10.2018
Працювати та навчатись у професіоналів. Сім'я «Агросем» запрошує тебе!
Дистриб’ютор сільськогосподарської техніки провідних виробників John Deere, Väderstad та Manitou радо поспілкується з молоддю на 5-му дні молодого спеціаліста "Твій професійний старт"