МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ
  • відправити другу
  • роздрукувати

7 характеристик ефективних менеджерів аграрного сектору
2016-11-25

Підписання асоціації з ЄС формально відкрило дорогу українським виробникам до європейського ринку.  Але, чи зможе провідна галузь економіки України відповідати високим світовим стандартам або так і залишиться «житницею», яка виробляє все більше зерна, отримуючи все менше прибутку, чи здатна вона вижити в умовах глобалізації та бути конкурентоспроможною на світовому ринку?
 
Ще донедавна основними факторами конкурентоспроможності в аграрному секторі вважалися якість землі та її розташування. Пізніше на перший план вийшли технології (яскравий приклад тому - феномен сільського господарства Ізраїлю, де менше 20% земель придатні для землеробства), далі - система управління підприємством, його структура та менеджмент. Але аграрний світ змінюється безперервно і сьогодні багато експертів визнають, що саме компетентний менеджмент стає основною запорукою успіху. Тобто, незважаючи на всю специфічність агробізнесу, кадри, як і в інших галузях економіки, тепер і тут «вирішують все», а в разі, коли кадри «не дотягують», винна погода, врожайність, уряд, податки ... . І аграрний бізнес України - добре підтверджує цей висновок, і за історіями успіху підприємств стоять конкретні люди, управлінці високої кваліфікації.

Так, звичайно, аграрний сектор - сфера бізнесу з безліччю ризиків і високим ступенем невизначеності. Дуже багато залежить від чинників, які неможливо передбачити і контролювати - погода, хвороби тварин і рослин, нашестя комах, зміни клімату і т. д. Однак, можливо й з низькою врожайністю отримати високий прибуток, можливо навіть продовжувати ефективно працювати в прифронтовій зоні з половиною техніки і землі, а можна з одним з найкращих земельних банків в країні «раптом» виявитися банкрутом. Тому не дивно, що останнім часом все частіше з'являються порівняння успішних в агробізнесі топ-менеджерів з польовими генералами, полководцями економічного фронту або диригентами змін. Метафори чудові, в пам'яті одразу спливають історії про 300х спартанців або непереможну армаду, і стає зрозумілим, що немає поганих факторів - є фактори невизначеності, і за часів ринкової економіки великий урожай або банк землі ще не означає великий дохід. Перемагає стратегія, обізнаність, вміння правильно інтерпретувати факти і моделювати ситуації - знати деталі, але мислити масштабно.
Так якими ж якостями й навичками повинен володіти компетентний менеджер аграрного сектора, щоб в результаті стати «полководцем» аграрного сектора?
На сьогоднішній день складено не один «перелік ключових навичок і / або якостей успішного керівника», частіше за все фігурує улюблене число 7, хоча дослідники виявили більше 60 характеристик ефективних менеджерів. Більшість з них відносяться до поведінкових навичок. Ці характеристики не залежать від характеру і рівня виробництва або від трудових обов'язків. Незалежно від посад і посад керівників, чия діяльність вивчалася вченими, їх основні навички залишаються практично однаковими. Природно, ці списки перетинаються, а якості або навички в них можуть розташовуватися на різних місцях в порядку важливості в залежності, наприклад, від року або країни проведення дослідження. Тому прислухаємося до того, що говорять практики агросектора, і розглянемо найбільш важливі навички / якості більш узагальнено.



Управління стресом і часом, здатність приймати рішення фігурують у багатьох списках якостей ефективного менеджера, але велика кількість чинників невизначеності робить стресостійкість та вміння оперативно приймати ефективні рішення якостями абсолютно необхідними для керівника в аграрній сфері, це кандидатський мінімум.

Управлінський талант + Знання свого бізнесу - для керівника в агросекторі ці знання однаково важливі і нероздільні, тут неможливо обмежитися тільки професією менеджера або тільки агронома. Агроном не зможе керувати бізнес-процесами, а менеджер не зможе приймати рішення без спеціалізованих професійних знань.
Професійні управлінці не рідко переходять з однієї сфери економіки в іншу, досить швидко заглиблюючись в процеси. У випадку з агросферою процес адаптації, як правило, триває не один рік, оскільки, на відміну від інших сфер економіки, тут з'являється ще один «виробничий фактор» - земля. Цей живий організм треба якщо не любити, то, як мінімум, розуміти, і не тільки теоретично. Плюс зовнішні чинники - охорона навколишнього середовища, соціальна відповідальність, вплив погоди і клімату. Менеджерам з інших сфер бізнесу доведеться вкласти чимало часу та сил в навчання, в вивчення специфіки конкретної аграрної компанії й сектора в цілому, але головний акцент доведеться зробити на вміння створити команду.
І все ж, щоб стати успішним керівником в агросекторі не обов'язково починати кар'єру агрономом або фермером. Як ми вже писали, багато хто з нинішніх успішних топів або власників прийшли в агробізнес років 10-15 назад аж ніяк не з сільгоспакадемії, і навчалися  вже на практиці, різних стажуваннях,та пізніше отримували профільну освіту.
Сьогоднішній менеджер аграрної компанії повинен розуміти не тільки виробничу складову, а й суть продажів, закупівель, принципи роботи з банками та державними установами, для нього важливі розуміння міжнародного бізнесу та знання в області макроекономіки. Без систематичного аналізу загальносвітових тенденцій і ситуації на світових аграрних ринках конкурувати на локальних і регіональних  ринках буде складно.
Для того, щоб займати керівну посаду на агропідприємстві, треба здобувати дві освіти, вважають нинішні керівники агросектору, у багатьох з яких - два і більше диплома. Але головне в цьому процесі не зупинятися, аграрний світ динамічний, наука не стоїть на місці, технології змінюються і те, що вважалося передовим ще десять років тому, наразі - далеке минуле. Потрібно завжди підтримувати форму і «тримати руку на пульсі».

Уміння створити команду, мотивація, розвиток здібностей і навичок співробітників
Задача добору кадрів і перетворення їх в команду, здатну розвивати компанію, завжди була і буде актуальною і не простою для будь-якого бізнесу. Але в аграрному бізнесі - знову-таки своя специфіка. Медіа-ресурси, присвячені агробізнесу, буквально «кричать» про кадровий голод і необхідність вливання в сектор «нової крові», це стосується як управлінської ланки, так і кваліфікованої робочої сили. Але молоді фахівці, які отримали якісну освіту в сфері сільського господарства, прагнуть виїхати за кордон або відправляються шукати щастя в великі міста. Причому ця проблема характерна не тільки для України, але і для розвинених європейських країн. Поширеними стали сумні жарти «було б ким керувати», або «на одного тракториста 5 начальників».
Ще одна проблема - рівень підготовки фахівців. На думку більшості керівників АПК українська аграрна освіта застаріла, відстає від реальності років на 10-15 і потребує реформи. Успішний керівник повинен приділяти достатньо уваги вирішенню цієї проблеми, щоб підприємство могло самостійно готувати власні кадри: проводити семінари, оплачувати навчання, забезпечувати стажування за кордоном і т.п. Одночасно такі інвестиції в кадри дозволяють підвищити мотивацію в кілька разів і, в підсумку, сформувати дуже сильну команду, яка буде сприяти розвитку бізнесу.
Тому робота з кадрами і мотивація є дійсно викликом для менеджера будь-якого рівня в агробізнесі. Знайти, «виховати», навчити, і потім - утримати.

Іншими словами, знати своїх людей настільки ж важливо, як і знати свій бізнес. Для цього потрібні скрупульозна оцінка персоналу та об'єктивний зворотній зв'язок. Керівнику важливо розвивати в собі вміння слухати, дослухатися, навіть якщо рішення вже прийнято, важливо збирати думки та ідеї, нехай навіть не такі переконливі і чіткі, як хотілося б. «Топи не спускаються донизу і не чують людей з їх потребами», - нарікають на форумах співробітники агрохолдингів. Зрозуміло, що не повинні, та й не можуть - нинішні «полководці» живуть зовсім в іншому ритмі і потоці інформації, щоб знати кожного «солдата» на ім'я і в обличчя. «Але як же тоді вони вибирають своїх підлеглих?» - справедливе запитання. Менеджерам будь-якого рівня варто пам'ятати, що для багатьох співробітників вміння керівника вислухати - вже само по собі є мотивуючим фактором. Важливо також прислухатися до своїх співробітників, щоб розуміти, хто з них реалістичний, хто оптимістичний, кому вже необхідний новий виклик, як поведуть вони себе в несприятливих умовах і т.п. Крім того, судження фахівців допоможуть заповнити прогалини керівника в знаннях, а крім того ця навичка дозволить підтримувати контакт з тими співробітниками, хто готовий і не боїться донести до керівника різні точки зору та погані вісті.

Делегування повноважень - це все ще «зона росту» для топ-менеджерів і, особливо, багатьох власників компаній. Слід розуміти, що керуючи компанією в ручному режимі можна в підсумку стати серйозним фактором гальмування її розвитку.
Відповідальність потрібно спускати на всі рівні управління й співробітники повинні бути зацікавлені в цій відповідальності бонусами, які вони отримують при досягненні ключових показників ефективності. Але, природно, не забувати і про контроль.
 
Уміння подати себе і спілкуватися. Успішний сучасний керівник повинен володіти даром переконання та умінням подавати себе і свої ідеї, здатністю спілкуватися з найширшим колом осіб, налагоджувати зв'язки з органами управління на всіх рівнях. Мати стійкий позитивний імідж і хорошу репутацію не тільки серед колег, а й за межами компанії. Так, потрібна чимала гнучкість розуму і стилю, щоб спілкуватися з абсолютно різними аудиторіями, але в майбутньому важливість цього вміння буде тільки зростати, оскільки життям аграрного бізнесу (особливо, великого) цікавляться і ЗМІ, і державні органи, і банки, і власники акцій , і законодавці.

Стратегічне мислення і керівництво. Це компетенція, якій зараз стали надавати все більшого значення, і завдяки якій ефективний менеджер може стати сучасним «полководцем».
Багато українських агропідприємств воліють працювати без стратегії, власники і топ-менеджери розглядають короткий проміжок часу і не уявляють, якою буде компанія, наприклад, через два роки. Відповідно таким компаніям все складніше буде втриматися на ринку. В який бік рухається компанія, куди рухається аграрний світ - це те, над чим слід замислитись. Розробка стратегічного бачення розвитку компанії є одним з основних елементів системи управління в сучасному бізнес-середовищі. Стратегії можуть бути різними (досягнення максимального прибутку на гектар за рахунок зниження витрат, спеціалізація або диверсифікація і т.д.), але вони повинні бути, так само як і чіткі цілі та критерії їх досягнення. Працюючи в умовах невизначеності, не варто пасувати перед нею. Стратегічні плани все одно потрібно виконувати, навіть якщо під тиском обставин вони можуть змінитися.
Але і це не все - реалізація стратегії може бути успішною тільки в разі розуміння її менеджментом на кожному рівні та залучення в її реалізацію всього колективу. Тут знову буде вкрай корисною якість «вміння працювати з людьми», а саме - вміння надихати колектив на всіх рівнях. Може, чули історію про прибиральницю на заводі Корольова, яка «допомагала будувати ракети»? Якщо ви досягнете того, що тракторист дійсно повірить, що він не просто працює, а «допомагає відродити село» при стратегії підтримки розвитку сільської місцевості та підвищення рівня добробуту її населення, в т.ч. пайовиків, наприклад, то ваша компанія зможе без проблем укладати довгострокові договори хоч на 50 років і в перспективі вирішити проблему нестачі кадрів на місцях.
Сучасний керівник агросектору повинен опиратися не на минулий досвід, а жити одночасно в минулому, сьогоденні та майбутньому ринку, мислити на 3-5 років вперед, постійно розглядати ситуацію в цілому, в обсязі, реагувати на проблеми гнучко й швидко.

Управління ризиками компанії ще поки слабо розвинене в Україні, тоді як в світі це загальна практика, незалежно від розміру підприємства. Наприклад, в США неможливо отримати ліцензію фермера без проходження курсів у Чиказькій товарній біржі.
Тому сучасний менеджер починає використовувати довгострокові програми захисту від ринкової волатильності, а не скаржитися на погоду при низькому врожаї або на жадібних трейдерів при високому.

Управління змінами - якість, яка до недавнього часу не користувалася визнанням і не цінувалася як така. Інтуїтивно зрозуміла, але важко піддається опису. Так, можна сказати, що
сучасний «двигун змін» - це людина, яка може здійснити перетворення або реформи, може згуртувати і очолити команду ... Але, швидше за все, мається на увазі виняткова здатність постійно жити в текучому і перехідному стані - настрій на постійні удосконалення, постійне вибудовування зв'язків, налагодження процесів і систем, вдосконалення комерційних відносин, розвиток лідерства. Здатність генерувати або розпізнавати нові ідеї, раніше інших впроваджувати нововведення, передбачати майбутні зміни і здатність «ловити хвилю», витягувати з них вигоду для бізнесу.

Самоаналіз, самопізнання.
Тільки вроджених комунікативних і управлінських талантів недостатньо. Успішний керівник продовжує вивчати і удосконалювати мистецтво управління, розвивається як особистість, працює над собою, щоб стримувати власне его та не боятися визнати, що є ще речі, в яких він не дуже обізнаний.
Лідер, впевнено веде свою компанію до успіху, знає все, що важливо і потрібно знати про навколишній світ, він безперервно вчиться, поповнюючи свій багаж знань, йому властива виняткова гнучкість і вміння швидко адаптуватися до нових умов. Але, що найважливіше та найцінніше - це його позитивний стиль керівництва, що заряджає енергією і надає  впевненість тим, хто йде за ним і разом з ним.

Будь успішним! Лайфхаки для твоєї кар'єри Всі статті >>