МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Агроном - це непрестижно? Вісім молодих спеціалістів зруйнують цей стереотип!
2018-12-04

Згідно з останніми даними,  аграрні робочі спеціальності не надто популярні серед молоді: 2018 року у вподобаннях студентів аграрний профіль навіть не потрапив у топ-10. А якщо говорити про конкретну спеціальність «Агрономія», то цьогоріч її обрали лише 2 570 абітурієнтів України. 

РЕКОМЕНДУЄМО: Вступна кампанія 2018 і мода на аграрну освіту

Занепокоєні нестачею кваліфікованих кадрів аграрії вже почали розв'язувати цю проблему самотужки шляхом профорієнтації молоді.Сподіваємось, що це і невеличка реклама допоможуть забезпечити майбутній розвиток галузі.

Отже, наступні вісім історій покликані довести кожному читачу, що бути агрономом - це не лише престижно, а й цікаво та перспективно. 

ІСТОРІЯ ПЕРША: КЛАСИЧНА

30 років — такий середній вік спеціалістів у компанії «Волинь-зерно-продукт», де працює головним агрономом Ярослав Мазуренко. Він прийшов сюди, бо хотів рости і розвиватися. За 8 років господарство збільшило площі у 8 разів, і тепер Ярослав опікується 26 тис. га і має у підпорядкуванні 17 агрономів.

«Волинь-зерно-продукт» називають холдингом навпаки: спочатку компанія торгувала зерном, продуктами переробки, запустила власний елеватор, а лише потім почала і власне вирощування. Тут роблять ставку на студентів фахових вишів, запрошують на практику, придивляються і підбирають кадри в команду. Так упродовж сезону компанія поповнюється 2-3 практикантами.



Ярослав Мазуренко, 31 рік, головний агроном ТзОВ «Волинь-зерно-продукт»

Іноді однієї розмови достатньо, щоби зрозуміти, чи ця людина годиться для роботи у нас. Хоча, буває, помиляюся, і доводиться прощатися з фахівцем. Коли у людини є здорові амбіції — добре. Шкода, часом бракує системності: це коли людина розумна, освічена, але знання в один ланцюжок не поєднуються.

Останні два роки за головний критерій відбору кадрів взяли порядність. Головне, щоб у людини було сумління і бажання системно навчатися. Одна з перспективних категорій — випускники профільних училищ і технікумів. Вони доучуються у вишах і паралельно працюють у нас.

Сам я закінчив Львівський національний аграрний університет. Агрономія — то в нас сімейна справа, мама і тато — агрономи. У правильності свого вибору остаточно переконався на 3-му курсі. Тоді, у 2007-му, стало чітко зрозуміло, що у країні є і буде стабільний попит на спеціальність, яка дає повагу і можливість стабільно заробляти на життя.

Досі пам'ятаю свій перший робочий день: це було 9 червня. У господарстві на 4 тис. га був лише головний агроном, і мене взяли. Та одразу відправили на обробіток кукурудзи гербіцидом. Я по10 разів перераховував, відміряв, переживав, щоби не схибити з нормою. Дуже важко долати бар'єр переходу від студентства до позиції управлінця, коли тобі 21 рік.

В компанії ми широко впроваджуємо ІТ-технології. Особливо базові, які стосуються аналізу ґрунтів, навігації на техніці. Хоча, відверто кажучи, вважаю роль ІТ-технологій трохи завищеною. Бо жоден датчик, операційна система не проаналізує і не зробить належного висновку в конкретній ситуації, для конкретного поля так, як це робить і відчуває людина-професіонал.

На кожній окремій дільниці наші агрономи роблять самостійні висновки. Я передаю їм повноваження на місця. Рішення фіксуються в системі, але їх не обов'язково погоджувати з керівником. Спілкуємося через групу у Вайбері.

Багато практичних знань отримуємо від консультанта з Німеччини, який спеціально приїздить консультувати наше господарство. Він має відношення до європейських випробувань актуальних діючих речовин і препаратів. Тож ми тепер в курсі всіх сучасних тенденцій, робимо точний вибір, оптимізуємо норми. Знаєте, як українська ментальність переважно підказує: напхати всього крутого і побільше. Ми за точковість у використанні.

Завдяки контактам з європейським професіоналом щороку їжджу до Європи обирати потрібні гібриди і препарати. Це можливість дізнаватися про всі новинки, на дослідних ділянках можна добами жити — величезний досвід! Це наше навчання.

Також їздимо на конференції, семінари, самі там виступаємо, але тільки тоді, коли точно переконані, що справді теж візьмемо якісні знання, а інакше завжди шкода згаяного часу.

Тим, хто бачить себе агрономом у майбутньому, радив би обов'язково оволодіти основними базовими знаннями: достеменно знати ґрунтознавство, біологію, фізіологію рослин — вони не змінюються тисячоліттями. Важливі також живлення та хімзахист, але це вже сучасні науки, вони постійно змінюються, вдосконалюються. Тому вони вже на другому місці.

Найскладніше у професії агронома — необхідність постійно брати на себе відповідальність за ключові рішення. Я не вірю модним висловам про те, що у ХХІ столітті пізно вчитися на своїх помилках, а треба вчитися на чужих. Не вірю у книжковий досвід. Досвіду не можна навчитися — досвід мусиш пройти. Чим більше приймаєш рішень — тим більше накопичуєш досвіду. Чув правильну фразу: досвід приходить не з часом, а з прийняттям відповідальності.

Ну і потрібно вміти організувати правильний перепочинок, адже коли надмірно працюєш — тоді ти вже не можеш приймати адекватні управлінські рішення. Ми в компанії організували робочий цикл так, що навіть у розпал сезону влітку маємо два технологічних «вікна»: 20 червня — 5 липня і 20-30 серпня. Спонукаємо працівників брати відпустки в цей час.

Сезонність нашої праці дозволяє говорити: «Я не знаю, чи буду вдома на Великдень, але на 100% впевнений, що буду вдома на Різдво».

ІСТОРІЯ ДРУГА: ТВОРЧА

Насамперед Богдан не любить шаблонів і тому обрав для себе творчу професію, де можна обирати, експериментувати, впливати і бути з полем на «ти». При цьому молодий агроном переконаний, що український аграрний бізнес чекає славне майбутнє. І попри всі можливості, він планує побудувати кар»єру саме на батьківщині.



Богдан Милимуха, 24 роки, агроном-дослідник ТОВ «АгроКІМ» (Прилуцький кластер ІМК)

Щоб мати успіх у професії агронома, потрібно любити свою землю, мати завзяття до праці й неабияке терпіння. Для мене професія агронома, а тим паче дослідника — це творчість. Я люблю землю. А ще мене захоплює той факт, що можна вплинути на показник врожайності. Саме тут і є творчий початок — адже ти сам обираєш схеми, за якими будеш працювати. І коли докладеш трохи винахідливості, помноженої на наукове обґрунтування, — то й результат буде радувати. У своїй роботі найбільше люблю те, що можна зробити справжнє диво. З маленької зернинки виростає те, що принесе користь людям.

Так чи інакше, той, хто обрав агрономію, знає, що треба бути морально готовим до стресів, необхідно мати терпіння та вміти швидко приймати рішення. А ще — виявляти ініціативу і «тягнути» за собою почату справу. Крім того, сучасний спеціаліст має постійно вчитися, опановувати нові щаблі фаху. Адже світ диктує свої умови, і агроном зобов'язаний бути всебічно розвиненим. Час, коли на господарство було по п'ять агрономів, котрі мали свою ланку, минув. Сьогодні від спеціаліста вимагають універсальності. Тобто, щоб одна людина виконувала більше обов'язків. До того ж, новітні технології, точне землеробство сьогодні змінюють професію агронома. Час вимагає йти з ним в ногу. Реальним стало те, що 5-7 років тому було лише мрією: моніторинг ґрунтів, супутникові знімки, карти завдань, коли можна розробити їх для сівалки з урахуванням відмінностей ґрунту.

Я відповідаю за польові дослідження в товаристві. По суті це впровадження нових рішень, які дозволяють збільшити урожайність культур. А ще — організація та контроль закладених дослідів. Я закладаю досліди на демоділянках та супроводжую їх аж до збирання. Проводжу польові обстеження, веду облік результатів та підведення підсумків.

Мені дуже пощастило з тим, що в компанії ІМК постійно впроваджуються інноваційні технології. Як спеціаліст, котрий стоїть на старті кар'єри, скажу, що тішить той факт, що саме у ІМК є куди йти далі. Зелене світло горить і перед новоствореним відділом досліджень. Планується, що у майбутньому на базі підприємства «АгроКІМ» буде відкрито дослідницький полігон. Це надасть багато переваг, зокрема — проводити дослідницьку діяльність не на основних посівах, а на полігоні. Площа буде поділена на ділянки, де і закладатиметься безліч дослідів. І саме за рахунок оптимізації ділянок ми зможемо обстежити за короткий проміжок часу великий обсяг посівів.

А через 10 років хотілося б очолити один із таких дослідницьких відділів.

ІСТОРІЯ ТРЕТЯ: РОМАНТИЧНА

Дуже рідко на виробництві можна зустріти жінку-агронома, хоча в аграрних коледжах і університетах за спеціальністю «Агрономія» навчається достатньо дівчат. Із одногрупниць наступної нашої героїні жодна не працює за обраною спеціальністю, а от Ліза працює з 18 років і паралельно навчається в Уманському аграрному університеті. Сьогодні дівчина каже, що то був щасливий вибір, адже агрономія познайомила її з майбутнім чоловіком, і тепер родина агрономів Даценків працює в компанії LNZ Group.



Ліза Даценко, 21 рік, агроном на Лебединському насіннєвому заводі LNZ Group

З дитинства мріяла бути лікарем, і аж ніяк не агрономом. Дитяча мрія не здійснилася через відсутність фінансових можливостей для навчання в медичному університеті, але я жодного разу не шкодувала, що навчаюсь і працюю агрономом. Це не менш відповідальна і важлива професія.

Спочатку я навчалася в Миколаївському аграрному коледжі, потім приїхала в Лебедин для проходження практики в лабораторії на новому заводі з переробки кукурудзи в качанах компанії LNZ Group. Мені запропонували тут працевлаштування, вирішила залишитися. В компанії є практика запрошувати практикантів на роботу: надається гуртожиток, обговорюються умови роботи, щоб паралельно можна було навчатися. І в студентські роки варто розглядати подібні пропозиції не як варіант заробітку, а як можливість здобуття досвіду.

Відчуття того, що професія агронома мені подобається, з'явилося не відразу, а після того як потрапила у відділ Анатолія, який займається дослідними ділянками. Мені цей напрям здався цікавим, адже це розвиток, щодня щось нове. Взагалі хочу сказати, що в агрономів кожен день різний, не схожий один на одного, без монотонної роботи.

Але водночас з тим потрібно бути готовим, що в сезон, а це приблизно півроку, графік роботи агронома як правило з 4:00 ранку і до півночі, без вихідних. На відпустку і відпочинок ми можемо розраховувати лише в зимовий період. У цей час проводимо і навчання — регулярно їздимо на виставки, тренінги, семінари. До нас приїздять представники ресурсних компаній і розповідають про всі новинки, які з'являються на ринку. Загалом наша компанія не шкодує коштів для навчання і розвитку спеціалістів, які працюють на виробництві. До речі, після закінчення Уманського аграрного університету планую закінчити аспірантуру та отримати наукову ступінь.

Для мене особисто найскладніше в професії агронома — ранній підйом і розуміння того, що ця професія не лишає часу для себе. Мені пощастило, що мій чоловік розуміє мою роботу, знає графік, рівень відповідальності. Хоча вдома намагаємося не говорити про роботу, та інколи, все ж таки, обговорюємо деякі нюанси, або я прошу в Анатолія поради. Але все-таки правильно навчитися розмежовувати роботу і сімейні стосунки.

Хоч мої колеги і кажуть, що маю «легку руку», і все мені вдається, але агроном — це дуже відповідальна робота, і я щодня переживаю, бо хочу, щоб усе було правильно, ідеально, адже стараюся не лише для LNZ, але й для чоловіка.

ІСТОРІЯ ЧЕТВЕРТА: АМБІЦІЙНА

Обрати професію агронома Олександра змусила любов до роботи на землі, адже родом він із села, а також бажання щось змінити у даній сфері. Тоді він бачив і розумів, що більшість підходів у вирощуванні культур були застарілі. Зі своїми амбітними планами Олександр пройшов шлях від звичайного агронома до керівника відділу в провідній українській компанії і сьогодні керує вісьмома агрономами в Україні, трьома — в Молдові та двома — у Грузії.



Олександр Мигловець, 30 років, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР компанії UKRAVIT

Свідомий вибір стати агрономом я зробив ще у 9-му класі. Жодних інших варіантів або напрямків не розглядав, оскільки на той час мені це подобалося і приносило задоволення. І сьогодні я можу з упевненістю сказати, що не шкодую про цей вибір. Моя професія — одна з найважливіших у світі. І якщо ти займаєшся улюбленою справою, яка приносить тобі задоволення, то рішення, які ти приймаєш щоденно, є зваженими та професійними.

Здобувати аграрну освіту розпочав у Мирогощанському аграрному коледжі за спеціальністю «Організація і технологія ведення фермерського господарства». Після перемоги у Всеукраїнській олімпіаді був зарахований на 3-й курс до НАУ (нині НУБіП) на спеціальність «Агрономія». У 2011 році я отримав диплом магістра з відзнакою та здобув кваліфікацію агронома-дослідника. Проте на цьому вирішив не зупинятися і у 2017 році успішно захистив дисертацію та отримав наукову ступінь кандидата сільськогосподарських наук.

Професія агронома відрізняється від інших тим, що тут немає усталених шаблонів: кожне поле, кожна культура потребують індивідуального підходу — починаючи з обробітку ґрунту до того часу, коли збіжжя потрапить до комори. Щорічно нам доводиться враховувати ряд факторів, виходячи з яких ми обираємо методи та інструменти для досягнення бажаного результату. Тому професію агронома я особисто розглядаю як творчість, втілену в полях, садах, теплицях тощо.

Пам'ятаю свій перший робочий день у статусі агронома в господарстві, яке вирощувало цукрові буряки. Система захисту і підживлень у господарстві уже була розроблена і підтверджена, тому мені необхідно було організувати підвіз води, перевірити обприскувач, необхідну кількість пестицидів. Ми працювали до обіду та після 17:00, оскільки в інший час обприскуванню заважали сильний вітер і температурний режим. Тож у свій перший робочий день я потрапив додому дуже пізно. І от тоді я зрозумів, що в сільському господарстві такі поняття як нормований робочий день, триразове харчування і вплив погодних умов є дещо специфічними.

У сільському господарстві термін «сезонність» дуже чітко визначений — з початку березня і практично до листопада. У цей період агроному доводиться майже постійно перебувати в полях.

Як і в будь-якого агронома, мій робочий день розпочинається, коли ще на дворі темно. В сезон буває так, що на сон лишається не більше чотирьох годин. На сім'ю та друзів у цей період часу взагалі не вистачає. Також у найбільш напружені весняні та осінні місяці отримую від аграріїв, менеджерів, колег до двохсот дзвінків за день. Крім того, з появою різних програм дуже багато прохань про консультацію надходять у вигляді фото, відео з полів чи садів тощо.

До речі, ІТ-технології — це те, що буде стрімко розвиватися і ставати допоміжним інструментом для агронома; це полегшуватиме його справу, буде допомагати у прийнятті оперативних рішень. Точне землеробство — наше майбутнє, оскільки завдяки ньому оптимізується багато процесів — від застосування добрив під конкретну культуру на конкретному полі чи його ділянці до зменшення витрат насіння, пестицидів та дизельного палива. Свого часу я працював у компанії, яка першою в Україні впровадила точне землеробство, — не його елементи (паралельне водіння або агрохімічний аналіз ґрунту), а повністю усю систему. На практиці це дійсно вражає. А головне — забезпечує підвищення врожайності та оптимізацію витрат на 1 га посіву. Я впевнений, що все це стане помічником агронома, а не його заміною.

ІСТОРІЯ П'ЯТА: ПРАКТИЧНА

Міському мешканцю з Дніпропетровщини Олександру Білоконю дуже хотілося поїхати з дому, щоб стати незалежним. Для навчання обрав Одесу і предмети, які знав найкраще: біологію, хімію, фізику. На медицину не вистачило балів, а другою в пріоритеті стояла агрономія.

Тепер Олександр вчиться на 4-му курсі Одеського державного аграрного університету за профілем «Плодоовочівництво та виноградарство» і працює у господарстві фермера-інноватора Віталія Білана.



Олександр Білоконь, 20 років, агроном ФГ «Пан Білан» (Одеська обл.)

В компанію «Пан Білан» потрапив завдяки викладачам, які возили студентів на екскурсії найкращими господарствами. Мені дуже тут подобалося, тож відважився напроситися на практику. Як виявилося, далеко не кожен фермер готовий взяти до себе на навчання початківця. Більшість вимагає досвіду по 3-5 років, але ж його десь потрібно напрацювати!

Саме на полях цього господарства я остаточно зрозумів, що агрономія — це точно моя справа. Отримую масу задоволення як від фізичної, так і від інтелектуальної праці. Класно те, що агроном впливає загалом на всю систему: чим мають займатися механізатори, що у цей момент потребує кожна рослина. Мусиш контролювати весь ланцюжок від насінини і до переробки та збуту.

Приміром, якщо в університеті нам диктують з книжок певну теоретичну урожайність якоїсь культури, то у реальному бізнесі ми бачимо її результат навіть не по бункеру, а вже після реалізації. Тоді й визначаємо результативність.

Доводиться бути в курсі всіх процесів. Крім агрономії — вона, звісно, у пріоритеті — треба ще вникати у механізацію, доробку, переробку, бухгалтерію, менеджмент.

Під час практики я розпочинав із різнороба — ящики носив, підв'язував, працював із ЗЗР, сапав, копав. Але одного разу поспілкувалися із господарем, після чого він взяв мене на постійну роботу. Багато від мене вимагає. У мене маса мотиваторів вчитися і розвиватися. Університет заохочує таке поєднання навчання та практичної профільної роботи.

Правда, до роботи тепер у мене більше душа лежить. Теоретичні технологічні карти, яким нас вчать, зовсім по-іншому виглядають у виробничому темпі. Бути практиком, досліджувати дуже цікаво.

Агроном — професія дуже трудомістка і потребує віддавати їй більшість свого часу. Нівелювати фізичні, моральні, психологічні навантаження можна, лише коли справді отримуєш від цієї професії величезне задоволення.

Радий, що вже встиг отримати певний цінний досвід і навіть можу давати поради тим, хто приїздить до нас у господарство, щоби навчитися таким самим технологіям. Консультую щодо процесів вирощування салатів, зелені, динь, селери, вишень, черешень, персиків. Це мій профіль.

Переконаний, що автоматизація, ІТ-технології будуть обов'язково потрібні для керування, оптимізації у використанні пересувної техніки — тракторів, обприскувачів. А от помічником агронома безпосередньо в полі із гаджетів може стати хіба що якась мобільна лабораторія, щоби швидко визначати певні хвороби рослин. Найголовнішим усе одно буде безпосередня присутність спеціаліста в полі, його спостережливість, досвід.

Профіль нашого господарства не дає нам розслабитися цілий рік. Навіть взимку є постійні роботи, наприклад, у теплицях. Останній раз поїхати на батьківщину вдавалося ще до початку червня. Провідати рідних можу кілька разів на рік, викроївши днів 4-5. Щоправда, на Різдво збираюся поїхати на пару тижнів.

Друзі, сім'я знають, що у розпал сезону ми працюємо по 17 годин на добу. Тим, хто збирається стати агрономом, раджу одразу підготувати себе до надважкої праці. Якщо маєте бодай якийсь сумнів у своїй любові до цієї професії, то не беріться.

Я жодної секунди не пошкодував про свій вибір! Тому що майбутнє України — це на 100% агро. Айтішник, який сидить в офісі, або продавець не нагодують країну помідорами, хлібом і картоплею. Як це робимо ми — агрономи.

ІСТОРІЯ ШОСТА: ВИВАЖЕНА

Дід Тараса Корнієнка був куркулем: 4 га поля, 8 пар коней. Тато — ветлікар. Хіба дивно, що подався вчитися в Бобровицький сільськогосподарський технікум?

«Ноги довгі — добре полями ходити», — каже, так подумав тоді та обрав агрономію. У 1996-му особливого вибору не було, тяжкі часи підштовхували до професії, яка точно прогодує.



Тарас Корнієнко, 39 років, директор департаменту виробництва та розвитку Agricom Group

Я ще й зараз навіть на найкращих полях не завжди бачу такий височенний рівень агрокультури, який був уже тоді на дослідних 5 тис. га, де ми вчилися. Усе завдяки тодішньому директору технікуму Леоніду Яковишину, котрий згодом заснував одне з найпрогресивніших агропідприємств «Земля і Воля». Він і зараз для мене залишається взірцем. Вдячний, що нас повноцінно, жорстко вчили на реальних полях.

Набутий досвід хотілося чимшвидше реалізовувати в господарстві. Але навчання не переривав — одразу вступив на заочне відділення Білоцерківського державного аграрного університету.

Агрокомбінат «Калита» став для мене першим повноцінним робочим місцем агронома із захисту рослин. Спочатку до мене придивлялися, а після того як начисто вивів проблемні бур'яни, заповажали. Зрозумів, що усі знання я правильно застосував, ще й гроші зекономив. Почали з керівником планувати ресурси, обирати правильні гібриди. І вперше отримали по 8,5 т/га.

Постійно хотілося рости далі. Швидко зрозумів, що відповідати лише за один напрямок вже стає нудно, а головним агрономом такого юного навряд чи візьмуть у велике господарство. Тому пробував себе з фермером на 2 тис. га, згодом — агрономом-технологом у своєму першому агрохолдингу.

Доля підіграла: звільнився досвідчений агроном, і я залишився за старшого. Тоді ще на ринку навіть не було такої позиції як головний агроном агрохолдингу. Усе тільки зароджувалося. Звісно, було страшно — майже 90 тис. га! Але дякувати, у кожному регіоні були агрономи із чудовим досвідом, ми з ними обговорювали технології, структури посівів. І схема запрацювала.

Разом вчилися агробізнесу, а значить, заробляти гроші. Коли їдеш на місця, маєш тримати на увазі три ключових моменти: ґрунтово-кліматичні умови конкретного господарства, людей, які тут працюють, і кошти, які інвестуються і мусять генерувати прибуток.

Спробував себе і на посаді комерційного директора. Зрештою зробив головні висновки: хочу бути саме агрономом, і результат роботи завжди залежить від команди людей, які тебе оточують.

У національній агропромисловій групі Agricom Group працюю вже третій рік, тут є перспектива для росту і вдосконалень.

Професію агронома можу охарактеризувати такими основними поняттями: самоорганізація, відповідальність і, звісно, цю справу треба любити.

Цілодобову завантаженість агрономів вважаю індикатором професіоналізму. Ще по молодості я не помічав часу, міг цілодобово з поля не вилазити. З роками стаєш технічнішим: налаштовуєш всі процеси так, щоби вивільнити обов'язковий день у тижні на відпочинок. Якщо спеціаліст не може оптимально організувати процес так, щоби не гарувати весь час у полі, то знесилить і себе, і людей, а результату не буде. У нашій компанії зараз організована система, щоби лінійні агрономи у розпал сезону працювали через добу. Упевнений: так повинно бути.

Нам на допомогу створюються різноманітні інтелектуальні продукти. В Agricom Group зараз працює багато надсучасних інструментів. Приміром, в одному з них є штучний інтелект, котрий розрізняє хвороби, шкідників, бур'яни на полі, співвідносить їх із аналізом погоди, клімату в конкретному регіоні. Думаю, правильно підібрані алгоритми уже невдовзі реально допомагатимуть у складанні ефективної сівозміни на наступні роки з найменшими ризиками. Але це аж ніяк не замінить агронома, адже кожен процес мусить контролювати людина, якій просто дадуть сучасний інструмент.

Молодим колегам, які тільки обирають нашу професію, побажаю головне: намагатися натренувати свою самоорганізацію, навчитися ретельно працювати з ґрунтом безпосередньо на своїх підопічних полях, пам'ятаючи класичну настанову: недолік знань неможливо замінити надлишком добрив, а також глибоко вивчити і закарбувати для себе на все життя основні базові закони агрономії.

ІСТОРІЯ СЬОМА: ПРО МРІЮ

Цієї зими Микола Мельник закінчує Чернівецький національний університет ім. Федьковича за спеціальністю «Агрономія». Як виявилося, це вже його друга освіта. Попрацювавши певний час економістом, він зрозумів, що «білим комірцем» все життя аж ніяк не хоче бути, тож подався в агрономи.

Загальний стаж роботи в агрохолдингу «МРІЯ» в Миколи вже 7 років, і у своєму блоці він вважає себе старожилом.



Микола Мельник, 31 рік, старший агроном у кластері «Тернопіль» агрохолдингу «МРІЯ»

Бажання бути агрономом прийшло далеко не відразу, перша моя вища освіта — економічна. Спочатку працював п'ять років економістом в «МРІЇ» і в якийсь момент зрозумів, що потрібно рухатися далі, як кажуть, «відкривати нові горизонти». Зрозумів, що не хочу все життя сидіти за комп'ютером.

Хоч п'ять років і не був у полі, але «варився в сільськогосподарському соку», багато вже знав про технології вирощування культур, засоби захисту. І коли в нас з'явилась вільна вакансія, я запитав старшого агронома, чи не взяв би він мене на роботу, він засміявся, сказав що не проти, але спочатку порадив розказати про це дружині, бо працюючи агрономом, зможу нормально її бачити тільки зимою.

Поговорив з нею, але вона на той момент так і не розуміла, що я на що змінюю, тож не заперечувала. Так я став агрономом. Після цього поступив в університет, де вже взимку закінчу навчання.

Тож перший робочий день був у мене на теперішньому місці, а перше, що я зробив в новому статусі, — сіяв ярий ячмінь. Запам'ятався перший день мені, напевне, тим, що я дуже замерз: через відсутність досвіду занадто легко вдягнувся, а вночі було дуже холодно. Взагалі в полі завжди набагато холодніше, ніж у місті.

В професії агронома, на мою думку, найскладніше — планування. В сучасному світі, в цих умовах, що ми працюємо, планування відіграє дуже важливу роль. Якщо у тебе в управлінні є близько 10 000 га землі, а кількість техніки обмежена, ти мусиш планувати роботу на кілька днів вперед, а бажано навіть тижнів. Без цього продуктивність роботи падає в рази, а ще завжди свої корективи вносить погода, поломки техніки й інші непередбачувані фактори, тож на другий день після складеного плану вже потрібно вносити корективи, і так майже щодня.

Найцінніші знання — це, звісно, власний досвід, але оскільки його в мене ще не дуже багато, стараюсь спілкуватися з колегами, в яких його вже побільше. Плюс зараз є Інтернет, де дуже багато різної інформації, а вчитись доводиться в процесі роботи. Коли знаходжу певну проблему на полі або її симптоми, відразу шукаю в Інтернеті, щоб більше почитати про неї.

Абітурієнти, студенти, котрі планують стати агрономами, найперше мають любити землю, постійно вчитися чогось нового, благо зараз інформації є більш ніж достатньо. Потрібно вчити іноземні мови, адже в процесі роботи часто приходиться спілкуватись з іноземними агрономами. Не боятись експериментувати, бути впевненим у собі, і тоді усе вийде.

ІСТОРІЯ ВОСЬМА: БУНТАРСЬКА

Павло Фурман спочатку спробував оволодіти модною спеціальністю юриста, як порадили батьки. «Але, видно, гени є гени, — каже. — У кабінетах мені геть не сиділося. Пішов у поле, як дід, тато і брат».

Після юрфаку університету ім. Т. Шевченка закінчив Уманський національний університет садівництва за спеціалізацією «Вчений агроном із захисту рослин».



Павло Фурман, 30 років, агроном проекту «Міжнародні Дні поля DLG в Україні»

Назавжди запам'ятав свій перший робочий день вже як дипломованого спеціаліста. Мене взяли польовим агрономом на підсилення команди підготовки Міжнародного Дня поля у форматі DLG.

Дуже пощастило, що моїм куратором і наставником був фахівець з Німеччини Александер Цайн. Мовний бар'єр додав колориту в наше спілкування. Тоді мені навіть здалося корисним незнання мови: я все пізнавав на дотик, ловив кожен рух спеціаліста. Так глибше все аналізуєш, намагаючись вловити суть, яка міцніше закладається в пам'ять.

Ми не могли гаяти часу — готували ділянки під посіви продукції конкретних фірм. Вимоги висувалися дуже жорсткі. Робота тонка, відповідальна, на дрібних ділянках з купою особливостей. Схибити не маєш права.

За два роки роботи у міжнародному проекті DLG я жодного разу не пошкодував, оскільки здобув колосальний досвід. Є можливість брати участь у спеціалізованих майстер-класах, вчитися у різних фермерів, у тому числі закордонних.

На демоділянках отримуєш концентрований досвід. Разом збираються круті агрономи з дуже поважних компаній, а також науковці та викладачі. Але коли доводиться вираховувати норми по зернятках на виділені лічені метри, протруювати у польових умовах на таких мізерних порціях, повірте, усім важко, разом доводиться вчитися та радитися. Такі прикладні експериментальні речі згуртовують і дисциплінують.

А ще під час організації виставок вчишся спілкуватися з дуже різними людьми. Стаєш мульти-менеджером. Ти не тільки агроном, але й переговорник, механізатор, геодезист. Складно задовольнити всіх учасників. У кожного з них свій підхід, свої технології, своє бачення — треба вміти знаходити компроміси. Задоволений учасник — це запорука нашого успіху.

Кожен день агронома в сезон ретельно спланований до дрібниць. Я вчуся цьому в прискіпливих і точних німців, наприклад. Треба з кожної години витиснути максимальну ефективність. Сім'я, друзі знають: у мене в сезон немає вихідних і свят. Зате взимку можемо повноцінно відпочити.

Ми аграрна країна, з найродючішими чорноземами — не маємо права цим багатством не скористатися, тому аграрний сектор я розглядаю як найбільш перспективний для нашої країни, а професію агронома — як найбільш актуальну.

Якщо охарактеризувати наш фах коротко, то це: актуальність, перспектива, розвиток.

Ми повинні чимдалі відходити від шаблонних правил. Добре, що є доступ до кращих світових, європейських технологій. Без новітніх систем навігації, мобільного контролю за посівами, керованої техніки, раціонального використання ресурсів неможливо ефективно розвиватися.

Тим, хто збирається пов'язати своє життя з агрономією, раджу максимально завантажитись теоретичними знаннями з основних класичних предметів — агрохімії, ґрунтознавства, рослинництва. І обов'язково вчити іноземні мови.

Упевнений у головному: хто глибоко занурився у професію агронома, той ніколи її не залишить. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Думка експерта: В Україні не вистачає кваліфікованих агрономів

За матеріалами: http://agroportal.ua

Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
07.12.2018
Італійці створили сенсор для аналізу ґрунту
Пристрій для аналізу агрохімічних показників ґрунту допоможе розрахувати планову врожайність або визначити необхідні дози внесення добрив
05.12.2018
Які країни найбільше інвестують сільське господарство України
Найбільшими інвесторами АПК України у 2017 році були Кіпр, Віргінські Британські острови та Німеччина
05.12.2018
На Херсонщині випадково вивели новий сорт озимого часнику
Одне з підприємств Херсонщини навесні наступного року планує отримати авторське свідоцтво на новий сорт озимого часнику

Статті

всі статті >>
06.12.2018
BASF винайшла інноваційний фунгіцид, який стане абсолютно новим рішенням для аграріїв
Компанія розпочинає виробництво інноваційного фунгіциду Revysol®. Перша поява препарату на світових ринках очікується 2019-2020 рр.
06.12.2018
В Києві більше не буде представницького офісу "Мрії"
Зараз компанія веде переговори зі співробітниками щодо можливості їх переїзду на постійне місце роботи в Тернопіль і Львів
04.12.2018
Агроном - це непрестижно? Вісім молодих спеціалістів зруйнують цей стереотип!
Про вихідні агронома, про найскладніші та найцікавіші моменти професії, про сезонність, про перспективу росту та важливість професії для країни. Вони відкрили всі секрети агрономії