МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Виробництво крем-меду – новий етап розвитку бджільництва в Україні
2019-03-11

Нещодавно українські виробники меду почали презентувати на виставках і фестивалях новий продукт — крем-мед. І хоча сьогодні продукт ще не набув популярності серед споживачів, підприємці наголошують, що хто спробував, не залишається байдужим до крем-меду. Розповімо про основні секрети приготування цього солодкого продукту та про його відмінність від звичайного меду.
 

Як це зробити?


Крем-мед створюється поетапно. Спочатку рідкий мед необхідно привести до кремової консистенції. Зробити це можна принаймні двома способами. Перший спосіб винайшли абсолютно випадково, за збігом обставин.

“Якось у пасічника мед випадково осів дуже дрібними кристалами, утворивши зернисту пасту. Таким чином утворилася кремова закваска для рідкого меду. За звичайних умов рідкий мед осідає хаотично – кристали можуть бути більшими чи меншими, фракції – пористими або щільними. А якщо ми додамо до нього закваску, то мед осяде такими ж кристалами, що й вона. Відтоді у нас з кожної попередньої партії залишається ця закваска, яку ми додаємо у щойно викачаний рідкий мед. Після цього він настоюється і за кілька місяців ми отримуємо крем” – розповідає Катерина Протопопова, власниця сімейного бізнесу “Екопоселення Семигір’я”.



Валерій Парцехович, директор компанії “Мед з Волині” змішує свіжий рідкий мед із закристалізованим у співвідношенні 9:1.

За словами засновника бренду “Honey city” Віталія Руденка, для приготування такого продукту найкраще підходить соняшниковий мед, оскільки в ньому багато цукру. Тоді як у найдорожчому акацієвому меду його замало, тому він не кремується. Віталій Руденко, як і інші виробники крем-меду, використовує для цього спеціальне обладнання.



“Рідкий мед змішуємо з кристалізованим за температури 14 градусів протягом 5-10 діб. Апарат (кремувалка) запрограмований таким чином, що він 15 хвилин “кремує” і потім годину відпочиває. У цей час з нього виходить усе повітря. Фактично на 5-6 добу можна одержати крем”, – говорить підприємець. 

Однак для себе у домашніх умовах можна приготувати крем-мед за допомогою підручних засобів. “Я знаю, що люди для цього брали мотор і датчик автозапуску та робили спеціальні вінчики для кремування”, – ділиться Олександр Масленко, власник фірми “Династія меду“.
 

Розмаїттю смаків немає меж


Після того, як отримано кремову консистенцію, наступає найцікавіший етап виробництва – додавання начинки. 



“Я досі пам’ятаю той вечір, коли ми з дружиною вперше порозливали крем-мед по тарілках і почали експериментувати. В результаті маємо п’ять смаків: малина, апельсин, лимон з імбиром, лимон з корицею, какао з мигдалем”, – розповідає Валерій Парцехович.

Деякі виробники покладаються на досвід фахівців. “Професійний кондитер розробляв для нас технологію, рецептуру, підбирав оптимальний варіант ягоди”, – ділиться Вікторія Вербич, очільниця компанії “Evie Honey”.

Лідером замовлень в “Honey city” є крем-мед із фісташками та гімалайською рожевою сіллю.

“Чистимо й перемелюємо фісташки та подрібнюємо гімалайську рожеву сіль. Потім усе це додаємо до меду”, – зазначає Віталій Руденко. За його словами з 12 начинок найскладніше підготувати імбир, адже його потрібно довго сушити. Грейпфрут слід нарізати тонкими скибочками, протягом тижня сушити та в блендері перемолоти на пил. А какао-боби спершу слід очистити від шкірки.

Директор компанії “Honey Buny” Денис Філоненко зауважує, що відносно дорожчою за інші є вишнева начинка. Одержання екстракту з вишні доволі трудомісткий процес. Адже у ній вологи більше, ніж в малині або чорниці, потрібно відокремити кісточку та шкірку. Усе це збільшує собівартість екстракту і, відповідно, ціна на нього також зростає, пояснює Філоненко.



У лінійці компанії “Екопоселення Семигір’я” навіть є крем-мед із сосновими шишками. Катерина Протопопова зауважує, що такий продукт допомагає при застуді, зокрема, ангіні. “Ми збираємо шишки довжиною 1,5 см. Тоді вони ще зелені та їстівні, проте дуже кислі. Потім залишаємо їх у тіні в’ялитись. Якщо їх висушити, то зникне смак. Після того, як шишки частково втратили вологу, перемелюємо їх з медом. Таким чином ми консервуємо свіжі шишки медом. Надалі концентрована суміш зберігається у погребі й у міру потреби додається до основної маси крем-меду”, – розповідає вона. Якщо рівень вологості меду перевищить 20%, він забродить. Тому усі начинки мають бути повністю висушені. До шишок таке правило не застосовується, адже у них є смола, що діє як природний антибіотик. У Семигір’ї крем-мед виготовляють також із калиною, журавлиною, обліпихою, чебрецем та пелюстками чайної троянди. Вікторія Вербич зауважує, що покупці її крем-меду полюбляють смак “мохіто”, що складається з м’яти та цедри лайма.

Головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка зауважує, що вміст ягід крем-меду одного з виробників не перевищував 1%. Загалом деякі підприємці вважають інформацію про кількісний вміст ягід секретом виробництва. Певно, тому і не вказують її на етикетці.



Однак, важливо зберігати баланс між традиційними наповнювачами на кшталт малини та, наприклад, поєднанням вишні та перцю чилі, що приверне увагу гурманів. Виробники зауважують, що покупці трохи з пересторогою ставляться до продукту, адже просто не знають, що таке крем-мед. “Хтось може навіть подумати, що це крем для шкіри”, – говорить Олександр Масленко.
 

Які інвестиції у виробництво?


Попри просту, як здається на перший погляд, технологію, купівля техніки та сировини для виробництва крем-меду може обійтись в копієчку.

Начинку попередньо висушують у сушарці. Для невеликих обсягів ягід, фруктів цілком підійде і побутова, що коштує до 3000 грн. Значно більше доведеться заплатити за кремувалку, яка надасть звичайному меду кремової консистенції. Чим більший об’єм меду можна одноразово “закремувати”, тим вища вартість такого обладнання.

“Ми купляли кремувалку за $2000”, – розповідає Олександр Масленко. На $500 більше заплатив разом за кремувалку і дозатор Віталій Руденко. “Загалом на придбання всього обладнання в нас пішло до 200 тис. грн. Це і кремувалка, і рекристалізатор (для того, щоб кристалізований мед на початку “розпустився”), міксери, подрібнювачі, тара, духова шафа для стерилізації банок”, – говорить Вікторія Вербич. При цьому потрібно бути готовим до того, що якесь обладнання може не підійти, тож доведеться щось продати, а щось купити ще раз.

А однією з найзатратніших начинок є сублімована ягода. Так ціна за один кілограм сублімованої малини досягає 800 грн. Власниця “Evie Honey” зауважує, що підготовлена на промислових потужностях ягода дуже дорога. Також її потрібно зберігати у вакуумі, щоб вона не набрала вологи. Для викачування повітря у домашніх умовах використовують спеціальну вакуумну машинку. Відтак висока собівартість позначається на ціні продукту. Валерій Парцехович зазначає, якщо порівняти ціну меду і крем-меду об’ємом 200 мл (35 грн для меду і 60 грн для крем-меду), то різниця суттєва.



РЕКОМЕНДУЄМО: Мобільна пасіка із закордонними бджолами: Ідея бджоляра  з Вінниччини захоплює

В занедбаних цехах сокового заводу на Одещині налагоджують виробництво медово-горіхової пасти

Як заробити мільйон на виробництві арахісової пасти

За матеріалами: http://agri-gator.com.ua

 



 


Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
04.06.2020
Істотне зменшення пестицидів! ALFA Smart Agro представили нову технологію виробництва ЗЗР
Завдяки зниженню кількості органічних розчинників нові препарати діють максимально ефективно при мінімальному навантаженні на навколишнє середовище 
04.06.2020
Corteva Agriscience запрошує українок взяти участь в освітньо-грантовій програмі для жінок-фермерок
20 жінок-аграріїв пройдуть безкоштовний інтенсивний курс навчання під керівництвом фахових експертів та менторів. По завершенню навчання учасниці змагатимуться за цільові гранти на суму $12000 
03.06.2020
Вчені створили добрива, які повільно розкладаються і безпечні для довкілля
При уповільненому процесі розкладання вони будуть довше доступні рослинам, не витрачаються даремно і не шкодять навколишньому середовищу

Статті

всі статті >>
01.06.2020
Картопля в супермаркетах імпортна, а українську вивозять на смітник
Влада може створити умови для українських виробників, щоб вони не почувалися злочинцями та могли легально постачати продукцію в цивілізовану торгівлю. Андрій Ярмак пояснив, як збільшити доходи бюджету та налагодити легальний товарообіг 
12.05.2020
Український стартап PyTag запустить першу у світі соціально-комерційну мережу для аграріїв
Платформа об'єднає 100% учасників ринку — великих і малих, гуртових і роздрібних. Всі вони зможуть купувати та продавати товари, обмінюватися контактами та знаходити оптимальні шляхи для налагодження постачання 
08.05.2020
Боротьба між агрохолдингами та інститутами аграрної науки в Україні
Сьогодні агрохолдинги та НААНУ все більше віддаляються одне від одного у сфері прикладних наукових досліджень. Все більше агрохолдингів мають власні R&D відділи, а аналітичні матеріали, які випускають експерти, що пов’язані з агрохолдингами і які можна вільно завантажити з відповідних сайтів, мають підвищений попит з боку як державних органів, так і сільськогосподарських підприємств