МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Практика за кордоном vs Працевлаштування в Україні. Досвід молодого агронома
2019-10-22

Сучасна молодь вже з дитинства починає задумуватись, як заробити кошти «на морозиво» та отримати власні кишенькові гроші.

Але ж навчання протягом року залишає можливість заробити здебільшого лише під час канікул. Оскільки моя сім'я протягом багатьох років пов'язана з сільським господарством, не дивно, що мій шлях до економічної незалежності почався звідти.



Олександр Дерев'янко, агроном

У дитинстві я збирав ягоди у бабусі, збуваючи їх проїжджаючим повз її дім водіям машин, у школі шукав роботу офіціантом. Після вступу до аграрного університету теж було багато підробітків, однак потреби зростають, а наукові роботи та перемоги на конференціях і олімпіадах значних доходів, на жаль, не приносять.

Національний університет біоресурсів і природокористування, окрім потужної матеріально-технічної бази, славиться тим, що відправляє студентів на сільськогосподарську практику, на якій можна за декілька місяців заробити, наприклад, на машину. Перспектива непогана.

Як студент-відмінник я вирішив обрати, мені здавалося, найпрестижнішу програму заробітку у Швейцарії. Умов для поїздки було чимало: знання німецької, успішна співбесіда, гарна характеристика з університету — я поїхав.

Після чотирьох місяців стажування у Швейцарії, працюючи, проживаючи та харчуючись у сім'ї фермера, схуднувши на двадцять кілограмів, я опанував наступні сільськогосподарські методики:
 
  • збирання вишень;
  • прибирання подвір'я;
  • видалення бур'янів вручну;
  • збирання каміння вручну на зораних ґрунтах гірських порід під сонцем.

Мій шеф мав двадцятилітній досвід у роботі з практикантами, в розрахунковій книжці ставив літеру «F» в колонці вихідного дня та завдяки тому, що слова «відпустка» і «вільний день» в німецькій мові починаються на одну й ту ж букву, обмежив мою можливість отримати кишенькові 500 франків на обіцяні фірмою два тижні канікул у Швейцарії.

Також робив вирахування за їжу, проживання, прання, оренду велосипеда тощо. Тож наприкінці терміну я отримав втричі менше, ніж планував. Дякую за досвід і за мотивацію краще вивчити німецьку.

Деяким моїм колегам вдалося заробити, чи й навіть одружитися з громадянином (-кою) Швейцарії.

Молоді заробітчани після повернення на Батьківщину у більшості випадків живуть на широку ногу: машина або поїздка на море в п'ятизірковий готель, безкінечні історії про доходи в понад тисячу доларів. Коли гроші закінчуються — знову рабство.

РЕКОМЕНДУЄМО: Навчання за кордоном: Стереотипи та дійсність



Цього року, бувши магістром, я вирішив скористатися можливостями, які дарує мені моя рідна країна. Для стажування обрав один з найбільших вітчизняних агрохолдингів МХП («Миронівський хлібопродукт»). Скористався програмою залучення молодих кадрів і потрапив на стажування у ТОВ «Агро-С» МХП м. Яготин, де повинна була відбутися співбесіда з головним агрономом Дорошенком Віктором Петровичем.

Приємно вразило, що з дороги мене одразу запросили на обід. Тож співбесіда з головним агрономом складалася з двох частин: неформальної — під час обіду в їдальні, там підіймалося питання, як я взагалі потрапив у сільське господарство, але це ви вже знаєте. На формальній частині я згадав всю університетську програму, починаючи з першого курсу, бо дискутували з приводу агрохімії, систем землеробства, мікробіології ґрунту, технологічних прийомів.

І ось мене офіційно працевлаштували агрономом у відділ тимчасових кадрів.

Маючи європейський досвід, я взяв із собою робочий одяг і був готовий до будь-чого. Однак мене запевнили, що це зайве.

Спочатку просто ходив за агрономом і спостерігав за його діяльністю, ми встигали за день об'їздити тисячі гектарів посівів, водночас він мені розповідав про технологію вирощування. В офісі я вивчав технологічні карти вирощування, але це секретна інфа, тому тсссс… :)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як професія агронома дозволяє навчатися й подорожувати

Завдяки команді Згурівського відділення «Агро-С» під керівництвом директора відділення Петра Михайловича Хилька та провідного агронома Гусинського Дмитра Володимировича — всі технології посіву, захисту, зберігання та збирання врожаю, які ми вивчали, я мав змогу опрацювати на виробництві, а результат порівняти з науковим підходом.

Агроном повинен бути на полі увесь час: контролювати якість проведення технологічних операцій, вміти оцінити вплив агроприйому на врожайність.



Є приказка: «Якщо агроном не проконтролює, то миші з’їдять». Напруга та відповідальність просто шалені, особливо, коли посівна, агрономи чергують на полі цілодобово, на них навалюється купа роботи: важливо правильно налаштувати логістику постачання добрив, засобів захисту, насіння, розписати зміни робітників, регулярно звітувати про якість робіт, не забувати про моніторинг засіяних площ тощо, тому в голові крутиться лише одне питання: як знайти час для себе?

А з погляду філософії, коли працюєш агрономом, розумієш, що «кожна рослина — це живий організм, який має свої особливості й вимоги, щоб забезпечити урожай». І ти несеш за них відповідальність, за всі ці організми, а коли робота проведена добре, приходить момент насолоди. Вважаю, що воно того варте.

Особливо запам’яталася цитата керівника: «Ти зелений, як сонях, але сонях приносить прибуток. Я впевнений, ти теж принесеш користь». Тож я не міг вийти зі своєї практики з порожньою головою.



Що я отримав в результаті?
 
  • Навички з організації та запровадження основних технологічних процесів у сільському господарстві з них, окрім традиційних: підбору культур, логістика, захист рослин, удобрення, збирання врожаю — активно впроваджувалася діджиталізація процесів.
  • Зв'язки з представниками різних компаній, дистриб'юторів техніки, насіння та засобів захисту.
  • Безліч професійних консультацій з приводу стану аграрного сектору та порад: як започаткувати свій власний аграрний бізнес.
  • Після практики мені запропонували роботу на постійних засадах із подальшим кар’єрним зростом та можливість подати проект-ініціативу з оптимізації виробничих процесів.
  • Також мав змогу взяти участь у корпоративних змаганнях з футболу.
  • Спілкувався з іноземними представниками проєкту щодо розвитку села, які, за підтримки холдингу МХП, працювали волонтерами в англійському таборі, який влаштований на базі сільської школи. (Волонтери захоплювались стараннями учнів і безперервно розповідали про те, які гарні українські жінки).
  • Я безкоштовно три місяці проживав у комфортній кімнаті з кондиціонером та триразовим харчуванням. Після гуртожитку це не може не вразити. Окрім того, отримував заробітну плату, яку попередньо ми обговорили на співбесіді.

Підбиваючи підсумки мого порівняння, я можу рекомендувати практику за кордоном лиш у тому випадку, коли терміново потрібні гроші, а ти вже зібрав і продав увесь бабусин сад. А задля професійного розвитку найкращим стартом, безперечно, буде працевлаштування в Україні.

Олександр Дерев'янко, агроном

За матеріалами: https://superagronom.com

Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
25.03.2020
Не лише коронавірус: Як погода та політики можуть ускладнити життя українським аграріям
Генеральний директор Cygnet вважає, що зараз сільськогосподарським компаніям варто направити свої зусилля на впровадження інновацій та відточування технологій виробництва
25.03.2020
Навіщо українському бджоляру реєструвати пасіку?
Власнику пасіки необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку, що видається після обов’язкового проведення епізоотичного обстеження, яке здійснюють державні лікарні ветеринарної медицини в районах і містах
24.03.2020
Важливо щоб підприємства АПК продовжували працювати під час карантину
Щодо діяльності тваринницьких комплексів та переробних підприємств, які мають працювати цілодобово, то розроблені інструкції у разі виявлення хворого на коронавірус

Статті

всі статті >>
27.03.2020
Світове сільське господарство в період пандемії: Проблеми, прогнози, факти
Поки запаси продовольства дозволяють відносно безболісно переживати кризу. Але всім нам потрібно бути готовим до того, що вже скоро доведеться платити за їжу більше ніж ми звикли
13.03.2020
Швидкий фідбек і можливість зайти в поля: Новий проєкт UKRAVIT і SmartFarming допомагатиме українським стартапам
"Хочемо показати стартаперам, які можливості існують у сільському господарстві, щоб вони створювали продукти, а не просто продавали себе і свої знання в іншу країну".
25.02.2020
Агрофірма з Полтавщини повністю відмовилась від газу на користь кукурудзяних качанів
Співпраця з насіннєвим заводом Corteva Agrisciences допомогла господарству повністю перейти на біопаливо з кукурудзяних качанів. Тепер ним не лише опалюють контору, підшефні школу й дитсадок, а й продають замовникам з інших регіонів