МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Агрофірма з Полтавщини повністю відмовилась від газу на користь кукурудзяних качанів
2020-02-25

Ця історія – яскравий приклад того, що прихід цивілізованого міжнародного інвестора приносить користь не тільки місцевим громадам, а й місцевому бізнесу. Директор агрофірми «Інтерагросервіс» Геннадій Головін згадує, що старався, як міг, аби компанія, котра тоді ще називалась Pioneer, а зараз Corteva Agrisciences, обрала для будівництва насіннєвого заводу саме його село з-поміж більш ніж 20 варіантів по всій Україні. Не боявся, що іноземці переманять усіх тямущих працівників. І коли іноземна компанія зупинила всій вибір на селі Стасі Диканського району, недалеко від Полтави, місцева агрофірма «Інтерагросервіс» швидко налагодила вигідну співпрацю з насіннєвим заводом.

Почали вирощувати для компанії Pioneer посівний матеріал – спочатку соняшник, потім кукурудзу. А згодом співпраця «Інтерагросервіс» і насіннєвого заводу переросла в новий унікальний напрямок. Оскільки на завод привозять кукурудзу, зібрану в качанах, а потужність підприємства велика, то на виробництві утворюються великі обсяги відходів – власне качанів, з яких уже видобуто зерно. І місцева агрофірма, господарський двір якої знаходиться прямо поруч із заводом, вирішила спробувати використати ці качани як паливо.

ЧИТАЙТЕ НА ТЕМУ: На Полтавщині відкрито нову лінію з виробництва насіння соняшнику компанії DuPont Pioneer 

Як згадує директор агрофірми, це виявилось непросто. На те, щоб повністю освоїти новий вид палива, пішло 5 років. Спочатку – сертифікація. Як пояснив Геннадій Головін, це потрібно для того, щоб знати, що являє собою новий вид палива, і розуміти, наскільки воно підходить для тих чи інших пальників і котлів, і як і в яких обсягах його спалювати. Для сертифікації необхідно провести лабораторні дослідження палива. Робили їх у Севастополі – пощастило, що встигли до окупації. Обійшлося це агрофірмі в кругленьку суму на той час – 60 тис. грн. Зате підтвердилися сподівання на вигідність використання качанів як біопаливо: їх теплотворна здатність виявилася на рівні бурого вугілля.



Перед спалюванням качани слід було подрібнити. Тож придбали дробарку, благо, їх на ринку пропонується чимало за доступними цінами, і нічого складного в цих машинах нема. Втім, качани виявились досить твердим матеріалом, тому робочі органи, які їх подрібнюють, порівняно швидко спрацьовуються.

Разом з дробаркою купили й установку для виробництва пелет. Адже якщо качани після подрібнення ще й спресувати в пелети, то в цьому випадку паливо займає удвічі менше місця. Так, наприклад, у біг-бег входить лише пів тонни просто подрібненої маси, тоді як пелет – тонна. 

Однак зараз установка для пелетування використовується рідко: лише під замовлення когось зі сторонніх покупців. Господарству більш вигідно використовувати звичайну подрібнену масу.

Спочатку на нове паливо перевели контору, тож її опалюють подрібненими качанами вже 6-й рік, потім почали опалювати сільські дитсадок і школу. При цьому замінили газові котли на твердопаливні, спеціально допрацьовані під дане паливо й автоматизовані. І результат отримали приголомшливий: наприклад, витрати на опалення контори зменшилися вдесятеро. За сезон на опалення контори йде 40 т подрібненої маси – і в офісі господарства всю зиму тепло. 

Бункер для завантаження котла в господарстві зробили своїми силами, бо заводський виявився занадто малим.

А нинішнього сезону на паливі з відходів у господарстві увесь сезон пропрацювала старенька радянська зерносушарка СЗШ-16. Так, на паливі з подрібнених качанів у господарстві пересушили увесь урожай кукурудзи – 4000 т. Щодня сушарка споживала 3-3,5 т палива. Працівники господарства відзначають, що подрібнені качани дуже добре перегоряють: щодня з котла вигрібали всього відро-два нагару. А в економічному плані паливо з відходів настільки вигідне, що переобладнання сушарки окупилося за сезон.



Таким чином, «Інтерагросервіс» на сьогодні повністю відмовився від газу. Щобільше, привабливість палива з кукурудзяних качанів вже оцінили покупці зі сторони. Зокрема, торік його почала купувати школа з іншого села в Диканському районі. Ще одним покупцем став Полтавський цегельний завод, який використовує подрібнені качани поруч з вугіллям, знижуючи в такий спосіб свої витрати на паливо.

Довідково: 

Агрофірма «Інтерагросервіс» виникла на базі радгоспу м’ясо-молочного напрямку. Має в обробітку 2000 га землі і 400 голів ВРХ, в т. ч. 100 дійних корів. Вирощує всі основні польові культури, овес, кормові культури, нерегулярно – цукровий буряк. Усе молоко переробляється в цеху господарства, який виготовляє 28 видів продукції під торговою маркою «Стасівське молоко»: сметану, масло, кефіри, йогурти, сир.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Полтавщині запрацював молокопереробний мінізавод

Джерело: https://propozitsiya.com/

Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
02.06.2020
Для ефективного державного регулювання у використанні ГМО створено спеціальну робочу групу
У Мінекономіки функціонуватиме консультативно-дорадчий орган, який має підготувати рекомендації щодо адаптації законодавства України до актів ЄС
02.06.2020
Відкриті вакансії. Триває конкурс на посади очільників 10 морпортів
Сьогодні, 2 червня, останній день прийому документів на посади очільників Скадовського, Чорноморського, Бердянського, «Південного» та Ренійського портів
02.06.2020
Постраждалим від посухи фермерам допомагають колеги з інших регіонів України
Уже організовано збір посівного матеріалу для постраждалих регіонів і його доставка тим, хто найбільше потребує підтримки

Статті

всі статті >>
01.06.2020
Картопля в супермаркетах імпортна, а українську вивозять на смітник
Влада може створити умови для українських виробників, щоб вони не почувалися злочинцями та могли легально постачати продукцію в цивілізовану торгівлю. Андрій Ярмак пояснив, як збільшити доходи бюджету та налагодити легальний товарообіг 
12.05.2020
Український стартап PyTag запустить першу у світі соціально-комерційну мережу для аграріїв
Платформа об'єднає 100% учасників ринку — великих і малих, гуртових і роздрібних. Всі вони зможуть купувати та продавати товари, обмінюватися контактами та знаходити оптимальні шляхи для налагодження постачання 
08.05.2020
Боротьба між агрохолдингами та інститутами аграрної науки в Україні
Сьогодні агрохолдинги та НААНУ все більше віддаляються одне від одного у сфері прикладних наукових досліджень. Все більше агрохолдингів мають власні R&D відділи, а аналітичні матеріали, які випускають експерти, що пов’язані з агрохолдингами і які можна вільно завантажити з відповідних сайтів, мають підвищений попит з боку як державних органів, так і сільськогосподарських підприємств