МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ

Як працює в Данії галузь свинарства. Відомий ветеринар розповів про основні принципи успішної роботи найкращих свинарів у світі
2017-09-20

Невеличка Данія з населенням трохи більше ніж п'ять мільйонів громадян і площею як одна з українських областей годує свининою всю Європу, Китай та В’єтнам. У середньому фермери цієї країни за рік вирощують до тридцяти мільйонів свиней. 

Фермери Данії вважаються найкращими свинарями у світі. Пояснити їхній успіх у цій справі досить просто: вони створюють ферми та працюють на них самі, залучаючи синів та онуків. Також данці дбають про землю і суворо дотримуються законів. А ще мають одну з найкращих рис для бізнесменів – прораховують розвиток бізнесу на кілька поколінь вперед.

Про данський досвід у галузі свинарства добре знає Євгеній Чумак – ветлікар із Дніпра, кандидат ветеринарних наук, технічний консультант данської компанії ТОВ “Віломікс Україна”.

Зараз Євгеній Чумак працює і живе в Дніпрі. Його робота полягає в супроводжені клієнтів компанії, які користуються її продукцією: вітамінно-мінеральними преміксами тощо. Ветлікар за освітою спеціаліст, підходить до вирощування свиней комплексно, обумовлює в своїх рекомендаціях особливості годівлі утримання та лікування тварин.



Понад десять років тому Євгеній з дружиною поїхав на одне з господарств Данії заробляти собі на квартиру. Там він працював по практикантському контракту на комплексі з одночасним утриманням 750 свиноматок. На той час це близько 20 тисяч поросят на рік вагою до семи кілограмів.

Коли данський фермер бере до себе практиканта, він платить мінімальні податки. Інша справа вже зі звичайним робітником – це біля 50% податку від всього заробітку.

“Було цікаво, спостерігати, як фермер, у якого я працював, дбає про свій бізнес. Я працював у нього півтора року. Це максимум на посаді практиканта. Потім пішов до іншого фермера, та той не був зацікавлений у розвитку свинарства, бо мав комплекс за додатковий напрям бізнесу. Тож я вирішив повертатися. До того ж на квартиру ми з дружиною таки заробили”, – каже Євгеній.

Повернувся Євгеній не лише з квартирою, а ще й з цінним досвідом, яким тепер із задоволенням ділиться з тими, хто хоче заробляти на цьому бізнесі.

Стабільність і прогнозованість у бізнесі – ось що Євгеній Чумак називає основою успішного данського бізнесу. Якщо кредит, то не більше ніж під три відсотки. А ще велику вагу має ментальний підхід. У Данії свинарство – це бізнес сімейний. Ще до 80-их років данські фермери вирощували все, що росло у тих краях. Мали по кілька корів, овець, свиней, коней. Та потім вони зрозуміли, що потрібно розділяти. Бо ж універсалом бути не можна! Тож тепер данські фермери вузькоспеціалізовані. Наприклад, у птахівництві один бізнесмен вирощує курок – несучок, інших – бройлерів на м’ясо. Що стосується данських свинарів, то вони багато уваги приділяють розвитку науки. Втім, це має бути не переписування інформації зі старої книжки у новішу, а практично апробовані ноу-хау у вирощуванні свиней.

Асоціації фермерів у Данії спонсорують дослідницькі центри, які займаються розробками новинок, визначенням ефективності препаратів, схем годівлі, медикаментів тощо. Наприклад, вони досліджують, як швидкість руху повітря у комплексі або вологість впливає на відгодівлю, таким чином створюючи найбільш оптимальні умови для тварин. Інформацію про результати своїх досліджень науковці обов’язково публікують на сайтах, про які знають і якими користуються самі фермери. Завдяки цим дослідженням ринок Данії закритий від маркетингових продуктів, так званих фуфлоїцидів. Знову ж таки “розділяй і фільтруй” – фермерам ніколи ставити експерименти! Це мають робити вузькоспеціалізовані науковці.

“Як правило, данські фермери навчаються у школах фермерів. Але традиції та напрацювання там передаються від батька до сина. Наприклад, у фермера, в якого я працював, два сини, – каже Євген. – Один із них – знаний спеціаліст в галузі ІТ, спортсмен і свинарством не цікавиться взагалі. Молодшого ж сина цікавлять усі дрібниці у вирощуванні свиней, йому це подобається. В даний час він є власником господарства, яке поступово викупив у свого батька, тому що там немає ніяких спадків і нічого не дістається задарма!”

Єдиною проблемою данських свинарів є нестача землі. Там заборонено будувати комплекси, якщо перед тим не погодити це в усіх службах та інстанціях. Коли людина планує стати фермером, вона повинна зібрати весь пакет документів, щоб подати їх на отримання дозволу у комуни. Пакет передбачає собою наперед розписаний бізнес-план із договорами, на кшталт: хто буде утилізувати голки, використані під час ін’єкцій, куди збирається викидати гній, чи достатньо для цього він має землі. Рішення приймуть в залежності від кількості землі, яку має у власності або орендує фермер. 



Свинар у Данії не може просто так закупити гербіциди чи інші добрива. На його замовлення приходить лист, в якому також є зображення із супутника, де вказано, до якого поля він може внести добрива та в якій кількості. Данці думають про свою землю! 

Мандруючи українськими шляхами, долаючи тисячі кілометрів у відрядженнях, Євгеній часто міркує і порівнює свій данський досвід з українськими реаліями: “В Україні свинокомплекси – це здебільшого додатковий бізнес, а часом ще й гарячі необдумані вчинки. Часто свинарством займаються люди, які добре розуміються хіба що на шашлику, – каже ветлікар. – Крім того, прорахувати свинарський бізнес в Україні дуже тяжко. Надто великі ризики. Нормальний бізнес-план неможливо прорахувати, адже скачуть ціни на кормову сировину, енергію, ветпрепарати та продукцію. Крім того, ветслужби в Україні фактично немає, господарства вражає африканська чума та інші пошесті. А це – великі економічні збитки. Яких, до речі, ніхто не компенсує. Про корупційні схеми говорити не хочеться взагалі…”

Попри це, каже Євгеній Чумак, наше свинарство як галузь, не дуже відстало від європейського. І в Україні є господарства з високим технологічним рівнем, вищим аніж в сусідніх Білорусії чи Росії.

Та є й такі, які ніби в кам’яному віці. До речі, це стосується і малих селянських господарств. Як приклад: селянин ніколи не перевзується, йдучи до хліва. А це вкрай небезпечно! Людина може йти до лісу, там збирати гриби і ягоди, а принести додому і хворобу за взуттям. Потім її власноруч занести до тварин. Крім того, поширенню хвороб, африканської чуми зокрема, сприяють необачне мисливство – назвемо це так. Мисливці можуть підстрелити в лісі кабана, а він був носієм інфекції. Потім вони роз’їжджаються різними куточками України, перед тим розділивши тушку на шматки. І тоді через певний час матимемо нові вогнища інфекції.

Щоб мати прибутковий свинарський бізнес, потрібно вкладати в нього душу і багато працювати. Втім, каже Євгеній Чумак, головним фактором має бути державна підтримка, як – от прийнятні реальні кредити та пільги під ведення господарства. А ще кожен фермер має любити свою землю, і пам’ятати про те, що на ній будуть жити й працювати і його нащадки.

Варто нагадати, що на Житомирщині нещодавно було побудовано нову свиноферму, яка відповідає стандартам Данії. Замовником робіт виступило українсько-данське ТОВ "ДФУ Агро".

Джерело: http://news.agro-center.com.ua

Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
22.07.2018
Незабаром відкриття найбільшого грибного комплексу в Київській області
До кінця липня в Білоцерківському районі Київської області відкриють ферму з виробництва печериць, де запустять дві черги вирощування загальною площею 1,5 га
22.07.2018
5 областей, де найбільше шансів знайти роботу в АПК
Станом на липень поточного року в Україні відкрито більш як 800 вакансій в аграрній галузі. Найбільший попит серед роботодавців мають кваліфіковані агрономи
21.07.2018
DowDuPont анонсував появу в Україні нового бренду
На українському ринку насіннєві продукти Brevant будуть доступні в низці культур, включаючи кукурудзу, соняшник, а також озимий ріпак

Статті

всі статті >>
19.07.2018
Піднятися в небо: Нові правила використання БПЛА в Україні
Керівник компанії Drone.ua Валерій Яковенко розповів про плюси та мінуси нових «Правил використання повітряного простору України», які наберуть чинності до 24 серпня цього року
15.07.2018
Аграрна освіта: Україні потрібні фахівці, які будуть підтримувати та супроводжувати впроваджені інновації
СЕО AgriLab Ярослав Бойко розповів яка з аграрних професій буде найбільш популярною в найближчий час та чого сьогодні не вистачає агроосвіті в Україні
11.07.2018
Як машинне навчання змінює сільське господарство
Машинне навчання дозволить пришвидшити виведення нових сортів культур, спрогнозувати продуктивність культур та провести ранню діагностику захворювань рослин