МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ
  • відправити другу
  • роздрукувати

Як працює в Данії галузь свинарства. Відомий ветеринар розповів про основні принципи успішної роботи найкращих свинарів у світі
2017-09-20

Невеличка Данія з населенням трохи більше ніж п'ять мільйонів громадян і площею як одна з українських областей годує свининою всю Європу, Китай та В’єтнам. У середньому фермери цієї країни за рік вирощують до тридцяти мільйонів свиней. 

Фермери Данії вважаються найкращими свинарями у світі. Пояснити їхній успіх у цій справі досить просто: вони створюють ферми та працюють на них самі, залучаючи синів та онуків. Також данці дбають про землю і суворо дотримуються законів. А ще мають одну з найкращих рис для бізнесменів – прораховують розвиток бізнесу на кілька поколінь вперед.

Про данський досвід у галузі свинарства добре знає Євгеній Чумак – ветлікар із Дніпра, кандидат ветеринарних наук, технічний консультант данської компанії ТОВ “Віломікс Україна”.

Зараз Євгеній Чумак працює і живе в Дніпрі. Його робота полягає в супроводжені клієнтів компанії, які користуються її продукцією: вітамінно-мінеральними преміксами тощо. Ветлікар за освітою спеціаліст, підходить до вирощування свиней комплексно, обумовлює в своїх рекомендаціях особливості годівлі утримання та лікування тварин.



Понад десять років тому Євгеній з дружиною поїхав на одне з господарств Данії заробляти собі на квартиру. Там він працював по практикантському контракту на комплексі з одночасним утриманням 750 свиноматок. На той час це близько 20 тисяч поросят на рік вагою до семи кілограмів.

Коли данський фермер бере до себе практиканта, він платить мінімальні податки. Інша справа вже зі звичайним робітником – це біля 50% податку від всього заробітку.

“Було цікаво, спостерігати, як фермер, у якого я працював, дбає про свій бізнес. Я працював у нього півтора року. Це максимум на посаді практиканта. Потім пішов до іншого фермера, та той не був зацікавлений у розвитку свинарства, бо мав комплекс за додатковий напрям бізнесу. Тож я вирішив повертатися. До того ж на квартиру ми з дружиною таки заробили”, – каже Євгеній.

Повернувся Євгеній не лише з квартирою, а ще й з цінним досвідом, яким тепер із задоволенням ділиться з тими, хто хоче заробляти на цьому бізнесі.

Стабільність і прогнозованість у бізнесі – ось що Євгеній Чумак називає основою успішного данського бізнесу. Якщо кредит, то не більше ніж під три відсотки. А ще велику вагу має ментальний підхід. У Данії свинарство – це бізнес сімейний. Ще до 80-их років данські фермери вирощували все, що росло у тих краях. Мали по кілька корів, овець, свиней, коней. Та потім вони зрозуміли, що потрібно розділяти. Бо ж універсалом бути не можна! Тож тепер данські фермери вузькоспеціалізовані. Наприклад, у птахівництві один бізнесмен вирощує курок – несучок, інших – бройлерів на м’ясо. Що стосується данських свинарів, то вони багато уваги приділяють розвитку науки. Втім, це має бути не переписування інформації зі старої книжки у новішу, а практично апробовані ноу-хау у вирощуванні свиней.

Асоціації фермерів у Данії спонсорують дослідницькі центри, які займаються розробками новинок, визначенням ефективності препаратів, схем годівлі, медикаментів тощо. Наприклад, вони досліджують, як швидкість руху повітря у комплексі або вологість впливає на відгодівлю, таким чином створюючи найбільш оптимальні умови для тварин. Інформацію про результати своїх досліджень науковці обов’язково публікують на сайтах, про які знають і якими користуються самі фермери. Завдяки цим дослідженням ринок Данії закритий від маркетингових продуктів, так званих фуфлоїцидів. Знову ж таки “розділяй і фільтруй” – фермерам ніколи ставити експерименти! Це мають робити вузькоспеціалізовані науковці.

“Як правило, данські фермери навчаються у школах фермерів. Але традиції та напрацювання там передаються від батька до сина. Наприклад, у фермера, в якого я працював, два сини, – каже Євген. – Один із них – знаний спеціаліст в галузі ІТ, спортсмен і свинарством не цікавиться взагалі. Молодшого ж сина цікавлять усі дрібниці у вирощуванні свиней, йому це подобається. В даний час він є власником господарства, яке поступово викупив у свого батька, тому що там немає ніяких спадків і нічого не дістається задарма!”

Єдиною проблемою данських свинарів є нестача землі. Там заборонено будувати комплекси, якщо перед тим не погодити це в усіх службах та інстанціях. Коли людина планує стати фермером, вона повинна зібрати весь пакет документів, щоб подати їх на отримання дозволу у комуни. Пакет передбачає собою наперед розписаний бізнес-план із договорами, на кшталт: хто буде утилізувати голки, використані під час ін’єкцій, куди збирається викидати гній, чи достатньо для цього він має землі. Рішення приймуть в залежності від кількості землі, яку має у власності або орендує фермер. 



Свинар у Данії не може просто так закупити гербіциди чи інші добрива. На його замовлення приходить лист, в якому також є зображення із супутника, де вказано, до якого поля він може внести добрива та в якій кількості. Данці думають про свою землю! 

Мандруючи українськими шляхами, долаючи тисячі кілометрів у відрядженнях, Євгеній часто міркує і порівнює свій данський досвід з українськими реаліями: “В Україні свинокомплекси – це здебільшого додатковий бізнес, а часом ще й гарячі необдумані вчинки. Часто свинарством займаються люди, які добре розуміються хіба що на шашлику, – каже ветлікар. – Крім того, прорахувати свинарський бізнес в Україні дуже тяжко. Надто великі ризики. Нормальний бізнес-план неможливо прорахувати, адже скачуть ціни на кормову сировину, енергію, ветпрепарати та продукцію. Крім того, ветслужби в Україні фактично немає, господарства вражає африканська чума та інші пошесті. А це – великі економічні збитки. Яких, до речі, ніхто не компенсує. Про корупційні схеми говорити не хочеться взагалі…”

Попри це, каже Євгеній Чумак, наше свинарство як галузь, не дуже відстало від європейського. І в Україні є господарства з високим технологічним рівнем, вищим аніж в сусідніх Білорусії чи Росії.

Та є й такі, які ніби в кам’яному віці. До речі, це стосується і малих селянських господарств. Як приклад: селянин ніколи не перевзується, йдучи до хліва. А це вкрай небезпечно! Людина може йти до лісу, там збирати гриби і ягоди, а принести додому і хворобу за взуттям. Потім її власноруч занести до тварин. Крім того, поширенню хвороб, африканської чуми зокрема, сприяють необачне мисливство – назвемо це так. Мисливці можуть підстрелити в лісі кабана, а він був носієм інфекції. Потім вони роз’їжджаються різними куточками України, перед тим розділивши тушку на шматки. І тоді через певний час матимемо нові вогнища інфекції.

Щоб мати прибутковий свинарський бізнес, потрібно вкладати в нього душу і багато працювати. Втім, каже Євгеній Чумак, головним фактором має бути державна підтримка, як – от прийнятні реальні кредити та пільги під ведення господарства. А ще кожен фермер має любити свою землю, і пам’ятати про те, що на ній будуть жити й працювати і його нащадки.

Варто нагадати, що на Житомирщині нещодавно було побудовано нову свиноферму, яка відповідає стандартам Данії. Замовником робіт виступило українсько-данське ТОВ "ДФУ Агро".

Джерело: http://news.agro-center.com.ua

Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
17.11.2017
Кропивницький ЦНТУ розробив ноу-хау, на розробку якого виділять 50 тис грн
ПП «Астарта Груп», ЦНТУ та ОДА Кропивницького підписали тристоронню угоду про впровадження в області нового проекту у сфері сільськогосподарського машинобудування
17.11.2017
Україна перейде на європейську модель сертифікації сільгосптехніки
Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою урегулював питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарської техніки відповідно до Технічного регламенту на основі оцінки безпеки техніки та її впливу на навколишнє середовище
17.11.2017
Козина ферма за 6 млн грн
На Львівщині відкрили козину ферму, де не лише вирощують кіз, а й варять козиний сир

Статті

всі статті >>
16.11.2017
На Львівщині нідерландець створив теплиці, на яких за всім стежить комп'ютер
На теплицях компанії «Галіція Ґрінері» салати вирощують за методом сухої гідропоніки: замість ґрунту використовують торф’яний субстрат, а все обладнання закуповували в Нідерландах
14.11.2017
Як отримати максимум користі від Ярмарку вакансій
Ярмарок вакансій - це реальна можливість зустрітись із роботодавцями напряму та проявити себе. Підготуйтесь до наступного заходу, скориставшись нашими порадами, і станьте на крок ближче до роботи вашої мрії 
11.11.2017
Plenty відкриє вертикальні ферми в кожному великому місті світу
Навесні 2018 року стартап Plenty, що отримав $200 млн додаткового фінансування, відкриє другу вертикальну ферму в передмісті Сіетла у США