МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ
  • відправити другу
  • роздрукувати

Де знайти тракториста, або Про що говорять аграрії
2017-10-12

"За останні 5 років ми п'ять разів поміняли систему оподаткування і чотири рази намагалися ввести ринок землі, і все безуспішно. В найближчому майбутньому ми не знаємо, якою буде система оподаткування, ми не знаємо, коли буде ринок, в якому вигляді й взагалі чи буде. Ми не розуміємо, якою буде система дотацій, і кого будуть дотувати, якщо будуть дотувати взагалі. Фермерів? Недофермерів? Кого? ", - не стримував емоцій президент УКАБ і генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса, виступаючи на панелі Київського міжнародного економічного форуму.

Такою була його реакція на питання про можливий перерозподіл мільярдних держдотацій аграріям на користь невеликих сільськогосподарських підприємств.

Серед учасників панелі були як прихильники, так і противники зміни системи допомоги аграріям.

"Я підтримую Алекса. Якщо перерозподіл дотацій на користь фермерів виведе їх із тіні, в цьому немає нічого поганого", - сказав директор департаменту виробництва, досліджень і розвитку агробізнесу KERNEL Віталій Ставничук.

Головний герой "дотаційного скандалу", власник Миронівського хлібопродукту Юрій Косюк, на чию частку припало 809 млн грн за перше півріччя - майже половина всіх дотацій птахівникам, - тактовно мовчав.



Держдопомога агросектору - ключове, але не єдине питання, яке в кінці минулого тижня обговорювали найбільші представники аграрної галузі. Не залишилися без уваги діджиталізація і розвиток технологій, ринок землі, кадрове питання та інвестиційна привабливість.

Представляємо вашій увазі найцікавіші тези аграрної панелі Київського міжнародного економічного форуму.

ПРО РИНОК ЗЕМЛІ

Желько Ерцег, операційний директор агропромхолдингу "Астарта-Київ"

Власна земля для компанії - фундаментальна перевага, вона дає відчуття безпеки стейкхолдерам, інвесторам, є драйвером у прийнятті рішень. Адже, якщо є у власності такий актив, як земля, під його заставу завжди можна взяти кредит, а потім інвестувати ці гроші в операційну діяльність. Але я б не сказав, що відсутність права власності на землю заважає українським компаніям рухатися вперед у плані інвестицій, врожайності, технологій, інновацій.

Я пам'ятаю, як приїхав в Україну в 2005 році, коли урожай був рекордним - зібрали 47 млн тонн зерна. Зараз вже ми збираємо 67 млн тонн, врожайність збільшується, технології йдуть вперед. Це показує, наскільки менеджмент ефективно справляється з управлінням великими масивами.


Юрій Косюк, власник МХП

Сіяти соняшник на одній ділянці 3-4 роки поспіль - це чисте варварство. Ми помітили це у себе, в інших компаніях, і стали кричати про це першими. І, напевно, так відбувається з однієї причини - тому що землю не купили, а швидше якось забрали або обманним шляхом видурили у власників. І якщо будувати великий горизонт планування, про який ми тут говоримо, потрібно створювати умови для права власності на землю, говорити про право людей її продавати, про право компаній її купувати, а не вводити комуністичні ідеї про те, що земля - народна власність, яку ніяк не можна продати. Земля така ж власність, як автомобіль, як ваш будинок, як ваша книжка. І коли вона стане власністю, власник буде дуже-дуже стежити за тим, якої якості ґрунтами він оперує.



ПРО РОЗВИТОК АГРОХОЛДИНГІВ

Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції

Коли лають наші великі агрокомпанії, я говорю, що все не так погано, вони виконують роль криголамів як у сфері агротехнологій, так і на зовнішніх ринках. Адже малий бізнес рівняється на великі компанії.

Юрій Косюк, власник МХП

Світ змінюється і ми змінюємося. Раніше ми говорили про те, що хочемо ставати більше і більше. Тепер ми хочемо ставати більш ефективними. Ми точно не будемо бігти попереду паровоза. І якщо перед нами стоїть альтернатива - йти в зелену енергетику, або розширювати земельний банк, то ми вибираємо перше, адже це більш привабливо і маржинально.

Нам цікаво інвестувати в біогаз, у сонце, в нові клієнтські проекти. Вони повертають інвестовані кошти і ми стаємо унікальними. А йти туди, куди побігли всі, тому що це модно ... Ми так не бігаємо. Це смішно, це стадо баранів.

Алекс Ліссітса, президент УКАБ, генеральний директор ІМК

Часто, коли до нас приїжджають іноземні інвестори, всі підраховують урожай з гектара, але ніхто не рахує витратну частину. І коли ти запитаєш, що таке маржа EBITDA, вони дивляться на тебе, не розуміючи, про що йде мова. Чому? Тому що на заході звикли до високих рівнів дотацій, і їм нецікаво обговорювати маржинальність.



У нас недавно була ідея купити підприємство в Словаччині. Ми з партнером знайшли там 4 компанії з загальним зембанком у 16 000 га, і коли вступили в переговорний процес, я припускав, що підприємство оцінять по мультиплікатору, по EBITDA, по землі. Але так не сталось. Здивували мене колеги в Словаччині. У них, виявляється, вартість підприємства вважається як 5 річних дотацій на гектар. Якщо в середньому дотація - 275 євро, її потрібно помножити на 5 і на кількості гектарів, і отримуєш ось таку вартість бізнесу. Тому я говорю про те, що в плані ведення аграрного бізнесу ми пішли набагато далі, ніж наші європейські колеги. Для нас це бізнес, для європейських колег - стиль життя, природа, екологія, тому що у них є величезні дотації, що дозволяють розвиватися.

ПРО КАДРИ ТА КРУГООБІГ ТРАКТОРИСТІВ

Юрій Косюк, власник МХП

Якщо бізнес ефективний в 1000 га, то й у великих масштабах він буде ефективний, зможе управляти і 10 000 га, і 100 000 га. Той, хто виростив одну дитину, і десятьох виростить, а той, хто однією дитиною не може керувати - нічого не зможе. Головне тут - менеджерські навички та вміння вибудовувати правильні команди, правильно мотивувати.

Алекс Ліссітса, президент УКАБ, генеральний директор ІМК

Мене турбує одне питання - ресурсне - як ми затягнемо молодь в село. Спробуй знайти тракториста, машиніста, з яким можна довірити трактор за 300 000 доларів. Уже зараз зарплата у тракториста вище, ніж у кого-небудь в селі. Ситуація така, що МХП, наприклад, підняв зарплати на 20% - і всі 20 навчених трактористів перейшли на МХП. Кернел збільшив зарплату - ці ж 20 трактористів пішли до Кернел. Зараз справжня проблема - фахівців в селах немає. І відкриття Європи у візовому плані цю проблему тільки посилює.

Зараз у нас середній вік керівного складу в компанії - 32 роки. Я дуже довго шукав керівника нашого дослідницького напрямку - переглянув багато резюме представників міжнародних компаній, але в підсумку поставив керувати дослідженнями нашого ж стажиста, якого на той момент було 23 роки. І він пробує все, величезна кількість ідей, можливостей розвиватися. Він до себе підтягує таких же молодих, які рвуться в бій. Єдина проблема в тому, що, наприклад, проїхавшись по полях Кернела, побачили дрон, і кажуть: "нам теж треба". Або в МХП побачили інноваційне рішення, і теж кажуть: "треба". Правда, навіщо саме це нам потрібно - не розуміють.

ПРО ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ

Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції

Сьогодні аграрний сектор є не тільки драйвером розвитку економіки, а й розвитку технологій, інноваційних процесів. Це незаперечний факт. Проте якщо говорити про те, як нас сприймають за кордоном, то відповідь на це питання неоднозначна, тому що є момент сприйняття України як країни, як держави, як виробника, який може пропонувати світовому ринку щось більше, ніж просто сировинні товари.

Але коли ми показуємо конкретні кейси виробників, які вже застосовують у своїй роботі технології, які прагнуть контролювати якість товару від поля до вилки, люди починають розуміти, що Україна - це щось більше, ніж вони звикли чути.



Філіп Грушко, директор з розвитку бізнесу ТІС

Раніше існувала думка, що бути аграрною країною, займатися аграрною економікою - це напрямок другого сорту. Насправді потенційні інвестори, представники фінансових груп, абсолютно всі знають про якість нашого чорнозему, розуміють, що це абсолютно унікальний матеріал часто навіть краще, ніж ми самі. Інвестори чудово розуміють, що наша країна у сфері АПК - високомаржинальний ринок. Тут можна заробляти до 20%, чого немає на інших ринках.

З іншого боку - існують величезні ризики, в тому числі політичні. Сьогодні схема роботи з інвесторами полягає в тому, щоб відкрити над ними парасольку і повністю супроводжувати через їхню невпевненість у можливості вкладати гроші. З будь-якого інвестора потрібно здувати пилинки. Мультинаціональні корпорації звикли робити бізнес зовсім по-іншому, ніж це роблять зараз в Україні. Потрібно серйозно ставитися до планів інвестора, до його етичних стандартів, до екологічної політики, потрібно дати гарантії в частині антикорупційної політики. Це не просто примха. Це дійсно бажання інвестора вести бізнес етично, дотримуватися зелених стандартів, охороняти людей і так далі.

ПРО МАЙБУТНЄ АПК І ТЕХНОЛОГІЇ

Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції

Років через 10 ми будемо жити в абсолютно іншій реальності. Це торкнеться і технологій виробництва харчових продуктів, і того, як між собою взаємодіють виробники, переробники, держава, перевірчі органи. Тут питання глибше, ніж просто просвітницька робота. Адже якщо нічого не буде відбуватися, який толк розповідати про те, що у нас все класно, якщо це насправді не так.

Нам треба працювати над формуванням іміджу країни. У нас є, що показати, є дуже круті напрацювання саме в агротехнологічній сфері, але потрібно вчитися це презентувати. Західні колеги кажуть, що ми не вміємо себе продавати.

Алекс Ліссітса, президент УКАБ, гендиректор ІМК

Ми вже дійсно досягли своїх меж ефективності. Щось нове знайти, запропонувати, заощадити за допомогою технологій вже не так просто. Я також переконаний, що в десятирічній перспективі вся великогабаритна техніка буде без операторів, у той же час кількість персоналу збільшиться, тому що управляти такими машинами буде складніше і складніше.

Друга проблема, яка у нас виникає - управління великими даними. Адже кількість інформації зашкалює, починаючи від витрати палива і закінчуючи бухгалтерією і земельними ділянками. Я думаю, що управління big data - це великий челендж на найближчі 10 років. Потрібно буде дивитися, як виходити з процесу діджиталізації сільського господарства в майбутньому і куди залучити ту робочу силу, яка буде вивільнена.

Віталій Ставничук, директор департаменту виробництва, досліджень і розвитку агробізнесу Кернел

Ми сподіваємося, що перспектива розвитку агротехнологій таки є. Хоча б тому, що чорнозем, який просто є, нічого не означає. Якщо не працювати з технологіями, не думати про майбутнє і не працювати з ґрунтом, то чорнозем - це дуже великі запаси чорного асфальту.



Желько Ерцег, операційний директор Астарта-Київ

З одного боку, за останні два-три роки спостерігається стрімкий розвиток Агротех. З іншого боку - капіталізація і зворотність таких інвестицій дуже невисокі. Це дуже дивно. Ми проаналізували 50-60 різних стартапів і прийшли до висновку, що ці продукти дають нам дуже скромне збільшення виробництва або скорочення витрат. Саме цим і викликана необхідність створення спільної компанії силами Астарти та команди Євгена Уткіна. Я вірю, що це єдина ефективна форма розробки технологічних продуктів для агрокомпаній. Адже дрони й точне землеробство сьогодні вже дуже важко вважати інноваціями. А з іншого боку - ринок дуже обмежений. Ми сфокусовані на тому, щоб створити продукт, який об'єднає бази даних компаній через мережу алгоритмів і мережу мобільних додатків. Ми сьогодні говоримо про повну віртуалізацію всіх полів, телеметрію всіх учасників процесу - людей, ТМЦ, охоронців, менеджменту.



Джерело: http://biz.liga.net

Останні новини

ОСТАННІ НОВИНИ

всі новини >>
17.11.2017
Кропивницький ЦНТУ розробив ноу-хау, на розробку якого виділять 50 тис грн
ПП «Астарта Груп», ЦНТУ та ОДА Кропивницького підписали тристоронню угоду про впровадження в області нового проекту у сфері сільськогосподарського машинобудування
17.11.2017
Україна перейде на європейську модель сертифікації сільгосптехніки
Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою урегулював питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарської техніки відповідно до Технічного регламенту на основі оцінки безпеки техніки та її впливу на навколишнє середовище
17.11.2017
Козина ферма за 6 млн грн
На Львівщині відкрили козину ферму, де не лише вирощують кіз, а й варять козиний сир

Статті

всі статті >>
16.11.2017
На Львівщині нідерландець створив теплиці, на яких за всім стежить комп'ютер
На теплицях компанії «Галіція Ґрінері» салати вирощують за методом сухої гідропоніки: замість ґрунту використовують торф’яний субстрат, а все обладнання закуповували в Нідерландах
14.11.2017
Як отримати максимум користі від Ярмарку вакансій
Ярмарок вакансій - це реальна можливість зустрітись із роботодавцями напряму та проявити себе. Підготуйтесь до наступного заходу, скориставшись нашими порадами, і станьте на крок ближче до роботи вашої мрії 
11.11.2017
Plenty відкриє вертикальні ферми в кожному великому місті світу
Навесні 2018 року стартап Plenty, що отримав $200 млн додаткового фінансування, відкриє другу вертикальну ферму в передмісті Сіетла у США