МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ УСПІШНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФАХІВЦІВ З РОБОТОДАВЦЯМИ
  • відправити другу
  • роздрукувати

Чи здатні крихітні дрони замінити справжніх бджіл?
2017-10-30

Популяції бджіл у всьому світі різко скорочуються. Вчені інституту Флориди провели ряд досліджень, у результаті яких виявили, що головною загрозою для джмелів є різка зміна клімату.

Наприклад, у Скелястих горах зміна клімату означає, що сніг починає раніше танути, а отже сезон цвітіння розширюється. На перший погляд може здатись, що навпаки, це покращення умов: довший сезон цвітіння – більше їжі для голодних джмелів. Проте, дослідники виявили, що за таких умов кількість днів з поганим доступом до квітів збільшується, і в результаті – дефіцит їжі, що призводить до зменшення популяції.

Екологи всього світу вже давно б'ють на сполох через зменшення популяції джмелів, оскільки вони мають вирішальне значення для продуктивності та поширення сільськогосподарських культур.

Проте, не лише зміна клімату є причиною загибелі бджіл - на їхню кількість також впливають такі негативні чинники, як збільшення використання токсичних пестицидів, втрата середовища існування та зростання хвороб. 

На сьогодні проблема досягла такого глобального масштабу, що має ім'я: синдром руйнування бджолиних сімей. Але вчені знайшли рішення для "резервного копіювання": крихітні дрони, які замінять справжніх бджіл в процесі запилення. 

Створений японськими конструкторами, цей робот для запилення - перероблений дрон. Простий пластиковий БПЛА вибрали з недорогого грошового сегмента, він коштує всього 100 доларів. 

На нижній кришці пристрою знаходиться латочка з кінського волоса. Вона дозволяє робобджолі обережно збирати пилок з рослини, використовуючи липкий іонний рідкий гель, нанесений на волоски. Ідея - наслідувати те, як пилок прилипає до тіл комах, коли вони прилітають до квітучих рослини. Зібравши пилок, робобджілка транспортує його до наступної рослині. 

Запилення - трудомістке завдання, яке є безкоштовним тільки за участі бджіл. Для людей це було б надзвичайно трудомістким і дорогим. І хоч існує ряд альтернативних методів запилення без участі бджіл, новий пристрій дає своїм попередникам сто очок вперед. Попередні два методи не настільки ефективні. Перший вимагає фізичної передачі пилку від чоловічих до жіночих квіток за допомогою пензлика або ватного тампона. Такий метод вже давно використовують в Китаї, де сади запилюють вручну. Інший використовує машину-розпилювач на кшталт кулемета й пневматичний ежектор, а це денатурує пилок. 



Дивно, але основний компонент роботизованої бджоли - іонний рідкий гель (ILG) - винайшли випадково. Один з авторів дослідження, хімік Ейджіро Міяко, намагався створити іонну рідину, котра проводить електрику. Замість цього вийшов гель, який не пройшов тест провідності. Його зразки відклали на зберігання і забули. Роки по тому відкриту пляшку з субстанцією, схожою на гель для волосся, знайшли в шафі під час прибирання лабораторії. На подив Міяко, гель все ще перебував у відмінному стані й залишився липким. Натхненний побоюваннями з приводу зникнення бджіл і повідомленнями про роботизованих комах, Міяко почав вивчати субстрат, використовуючи мух і мурах. 

Прототип робобджоли вже зміг взяти участь в експерименті з японськими ліліями (Lilium japonicum). Хоча включення штучного інтелекту та інструментів GPS в кожну робобджолу і зробить їх більш автономними, вчені все ж вважають, що ці дрони повинні допомагати бджолам, а не заміняти їх. А це значить, що куленепробивні рої роботизованих бджіл-дронів ще не скоро стануть повномасштабним рішенням бджолиної кризи.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: Гарвардські бджоли-бороти будуть запилювати рослини

Джерело: http://aggeek.net

Будь успішним! Лайфхаки для твоєї кар'єри Всі статті >>